1591
З 1 вересня українським освітянам почали рахувати зарплати за абсолютно новими правилами. Уряд остаточно відмовився від застарілої Єдиної тарифної сітки й запровадив інший підхід. Тепер усе зав’язано на єдиній фіксованій базі та посадових коефіцієнтах.
Як тепер працює математика
Замість тарифних розрядів затвердили базову суму – 28 885 гривень. Щоб викладачу вирахувати свій посадовий оклад, цю базу треба помножити на коефіцієнт для його посади. Якщо в результаті вилазять копійки, їх просто округлюють до цілої гривні за звичними правилами.
Але тут є суттєвий нюанс. Отримана цифра – це «брудні» гроші до оподаткування. На руки фахівець отримає менше, адже з окладу традиційно віднімуть 18% податку на доходи та 5% військового збору. Крім того, у цю базову ставку ще не закладені законні доплати за вислугу років, вчене звання чи науковий ступінь – їх нараховуватимуть зверху окремо.
Якими будуть оклади в університетах
Для працівників вищої школи Кабмін прописав чітку градацію мінімальних ставок (знову ж таки, до вирахування податків):
-
викладач та асистент (коефіцієнт 0,63) – від 18 198 грн;
-
старший викладач (0,66) – від 19 064 грн;
-
доцент (0,69) – від 19 931 грн;
-
професор (0,75) – від 21 664 грн;
-
декан або завідувач кафедри (0,81) – від 23 397 грн;
-
ректор чи президент вишу (0,99) – від 28 596 грн.
Надбавки до 100%: чи варто на них розраховувати
Окрім голого окладу, нова постанова дозволила керівникам національних університетів виписувати науково-педагогічним працівникам додаткові підвищення – аж до 100% від ставки. Проте радіти зарано: це лише право ректорату, а не обов’язок. Такі щедрі бонуси можливі виключно тоді, коли у фонді оплати праці конкретного вишу є на це вільні гроші. Тому сприймати цю можливу надбавку як щось гарантоване точно не варто.
