1633
Учені отримали нову оцінку того, скільки гелію утворилося в перші хвилини після Великого вибуху. Результат із заявленою точністю близько 0,5% дає змогу суворіше перевіряти космологічні моделі та уявлення про елементарні частинки.
Що з’ясували дослідники
Команда зосередилася на 15 невеликих віддалених галактиках, хімічний склад яких порівняно мало змінився за мільярди років. Такі об’єкти цінні тим, що зберігають інформацію про ранній Всесвіт і дають змогу оцінювати початкові частки легких елементів.
Науковці витратили приблизно 130 годин спостережень на Великому бінокулярному телескопі. За допомогою спектрографів MODS вони вивчили понад десять спектральних ліній гелію й п’ятнадцять ліній водню, ретельно відстежуючи можливі систематичні похибки.
Що означають результати
У перші хвилини після Великого вибуху Всесвіт був достатньо гарячим і щільним, щоб утворювалися ядра найлегших елементів. Згодом він розширився й охолов, тож ці первинні співвідношення стали своєрідним відбитком тогочасних фізичних умов.
Порівнюючи результати спостережень з теорією, дослідники можуть перевіряти, чи достатньо добре відома фізика описує дуже ранній етап еволюції космосу. Серед важливих параметрів — кількість ефективних різновидів нейтрино, легких частинок, що слабко взаємодіють із речовиною.
Автори повідомляють, що невизначеність оцінок вдалося суттєво скоротити порівняно з попередніми підходами. Це не означає, що загадки Великого вибуху вирішено, але нові дані роблять перевірку космологічних гіпотез значно точнішою.
