Фінансові шахраї завдають українцям мільярдних збитків: які схеми залишаються небезпечними у 2026 році

Кількість шахрайських операцій із платіжними картками в Україні скорочується, проте фінансові втрати громадян продовжують зростати. За даними Національного банку України, у 2025 році було зафіксовано 256 тисяч шахрайських операцій із картками, за якими виникли збитки. Це на 5% менше, ніж роком раніше. Водночас загальна сума втрат збільшилася на 24% і досягла 1,4 мільярда гривень. Оприлюднена у 2026 році статистика показує, що навіть за зменшення кількості випадків проблема фінансового шахрайства залишається серйозною.

Розвиток дистанційних банківських послуг, онлайн-платежів і цифрового кредитування відкриває нові можливості для користувачів, але водночас вимагає уважнішого ставлення до безпеки персональних даних. Сучасні шахрайські схеми нерідко маскуються під звичайні фінансові операції, повідомлення банків або пропозиції кредитування. Саме тому інформація про принципи роботи фінансових установ, особливості кредитних продуктів і ризики онлайн-операцій, яку висвітлюють фінансові ресурси на кшталт HVB, стає корисною не лише під час вибору послуг, а й для розпізнавання підозрілих пропозицій.

Шахрайських операцій поменшало, але втрати стали більшими

За статистикою НБУ, у 2024 році було зафіксовано приблизно 269 тисяч шахрайських карткових операцій зі збитками. У 2025 році їхня кількість скоротилася до 256 тисяч. Проте загальна сума втрачених коштів за цей час зросла майже на чверть.

Якщо розділити сукупні збитки на кількість шахрайських операцій, середній розрахунковий розмір втрат становитиме близько 5 470 гривень на операцію. За попередній рік аналогічний показник був приблизно 4 200 гривень.

Це не означає, що кожен постраждалий втратив саме таку суму. В окремих випадках збитки можуть становити декілька сотень гривень, в інших — десятки або сотні тисяч. Крім того, одна людина може постраждати від кількох операцій.

Однак загальна тенденція заслуговує на увагу. Скорочення кількості зафіксованих шахрайських операцій не супроводжується аналогічним зменшенням фінансових втрат. Отже, для оцінювання проблеми важливо враховувати не лише частоту випадків, а й суми викрадених коштів.

Чому шахраям часто не потрібно зламувати банківський рахунок

Одним із найпоширеніших механізмів фінансового шахрайства залишається соціальна інженерія. Її сутність полягає в тому, що людину переконують самостійно розкрити конфіденційну інформацію або підтвердити небезпечну операцію.

Це може бути телефонний дзвінок нібито від працівника банку, повідомлення про блокування рахунку або посилання на підроблену сторінку платіжного сервісу. У багатьох випадках шахраї намагаються створити відчуття терміновості, щоб людина не встигла перевірити інформацію.

Наприклад, власнику картки телефонують і повідомляють про підозрілий переказ. Співрозмовник представляється працівником служби безпеки банку та пропонує негайно скасувати операцію. Для цього просить назвати код із SMS або підтвердити дію у мобільному застосунку.

Насправді повідомлення може стосуватися не скасування, а підтвердження платежу чи входу до облікового запису. Якщо людина виконує інструкції стороннього співрозмовника, вона ризикує самостійно надати шахраям доступ до своїх коштів.

Саме тому банківські установи постійно нагадують клієнтам про неприпустимість розголошення одноразових кодів, паролів і реквізитів, які використовуються для підтвердження фінансових операцій.

Фальшиві кредитні пропозиції та небезпечні посилання

Окрему увагу варто приділяти шахрайським схемам, пов’язаним із кредитуванням. Попит на швидке отримання грошей створює середовище, у якому зловмисники можуть маскуватися під фінансові компанії.

Один із можливих сценаріїв — повідомлення про нібито попередньо схвалений кредит. Людині пропонують отримати кошти на картку без додаткових перевірок, але перед переказом вимагають сплатити комісію за оформлення, страхування або активацію заявки.

Після отримання платежу зв’язок із так званим кредитором може припинитися. Інший ризик виникає, коли під виглядом оформлення позики користувач вводить персональні дані на підробленому сайті.

При цьому сама наявність комісій у кредитному договорі не свідчить про шахрайство. Важливо розрізняти платежі, законно передбачені умовами фінансової послуги, та вимоги переказати гроші невідомому одержувачу поза офіційними каналами фінансової установи.

Перевірка юридичної назви кредитора, його наявності у відповідних реєстрах НБУ та адреси офіційного вебсайту допомагає знизити ризик потрапляння на підроблений ресурс.

Як перевірити підозрілу фінансову пропозицію

Шахрайські оголошення нерідко використовують назви відомих банків, фінансових компаній або державних установ. Візуально така пропозиція може виглядати переконливо: містити логотип, контактні дані та навіть копії документів.

Проте самі по собі ці елементи не підтверджують справжність пропозиції. Логотип можна скопіювати, номер телефону — підмінити, а документи — використати без дозволу їхнього власника.

Особливо уважно потрібно перевіряти адресу вебсайту. Шахраї можуть реєструвати домени, які відрізняються від офіційних лише однією літерою, додатковим словом або іншим доменним закінченням.

Безпечніше самостійно відкрити вебсайт банку чи кредитора, а не переходити за посиланням із незнайомого повідомлення. Якщо пропозиція надійшла телефоном, варто завершити розмову та звернутися до установи за контактами, зазначеними на її офіційному ресурсі.

Також необхідно пам’ятати, що захищене з’єднання HTTPS не є гарантією добросовісності компанії. Воно забезпечує шифрування передавання даних, але не підтверджує законність діяльності власника сайту.

Що робити, якщо гроші вже списали з картки

У випадку підозрілої операції вирішальне значення має швидкість реагування. Насамперед необхідно заблокувати платіжну картку через банківський застосунок або звернутися до банку за офіційним номером телефону.

Після цього потрібно повідомити банк про несанкціоновану операцію та з’ясувати порядок її оскарження. Можливість повернення коштів залежить від обставин платежу, способу його підтвердження та результатів перевірки.

Якщо шахраям стали відомі облікові дані, слід змінити паролі до відповідних сервісів, завершити активні сеанси на незнайомих пристроях і перевірити налаштування безпеки.

Також необхідно звернутися до правоохоронних органів. Варто зберегти листування, номери телефонів, адреси сайтів, підтвердження переказів та інші матеріали, які можуть допомогти встановити обставини шахрайства.

Не слід переказувати додаткові кошти особам, які обіцяють повернути викрадені гроші за попередню оплату. Подібні пропозиції можуть бути продовженням шахрайської схеми.

Чи стануть онлайн-платежі безпечнішими

У травні 2026 року Національний банк України разом із Кіберполіцією та Держспецзв’язку розпочав чергову хвилю інформаційної кампанії #ШахрайГудбай. Її мета — підвищення обізнаності громадян щодо безпечного використання платіжних інструментів та протидії соціальній інженерії.

Такі ініціативи важливі, адже технічний захист банківських систем не здатний повністю усунути ризики, пов’язані з діями самих користувачів. Навіть сучасні інструменти автентифікації не завжди допомагають, якщо людина під впливом обману добровільно підтверджує переказ.

Водночас сама статистика не означає, що цифрові розрахунки стали менш безпечними. Для такого висновку потрібно враховувати загальну кількість фінансових операцій, їхні обсяги та частоту шахрайства відносно всіх платежів.

Дані НБУ свідчать, що у 2025 році кількість шахрайських операцій із платіжними картками, за якими виникли збитки, скоротилася, але загальні фінансові втрати зросли. Це створює додатковий стимул для розвитку механізмів захисту клієнтів і підвищення фінансової грамотності населення.

У 2026 році користування банківськими застосунками, електронними платежами та дистанційними фінансовими послугами стало звичною частиною життя багатьох українців. Але разом зі зручністю зростає значення простого правила: будь-яку фінансову операцію, що потребує термінового підтвердження або передавання конфіденційних даних, необхідно перевіряти незалежно від того, наскільки переконливо виглядає повідомлення.

Джерело статистики: Національний банк України, дані про шахрайські операції з платіжними картками за 2025 рік, оприлюднені у 2026 році.