3757
На супутникових знімках шотландського озера Лох-Несс жінка виявила три незвичайні об’єкти, які, за її словами, нагадують великих тварин у воді. Зображення передали до реєстру спостережень Лохнеського чудовиська, але походження фігур поки не встановлене.
Про це пише New York Post .
Джулі Фрейзер планувала поїздку до Інвернесса наприкінці року й розглядала місцевість через Google Earth. Під час перегляду озера Лох-Несс вона помітила три фігури біля поверхні води, збільшила зображення та вирішила придивитися до знахідки уважніше.
Найбільше жінку здивувало те, що об’єкти, на її думку, не схожі на човни. Фрейзер порівняла їхні обриси з китами: їй здалося, що у фігур помітні вигнуті спини.
Вона також звернула увагу на відсутність виразного V-подібного сліду на воді, який часто залишається за човном під час руху. Саме ця деталь підштовхнула її до припущення, що на знімку можуть бути тварини.
Фрейзер не стверджує, що знайшла доказ існування Лохнеського чудовиська. Водночас три фігури поруч одна з одною наштовхнули її на жартівливу версію про «маленьку сім’ю Нессі».
На зображенні є позначка 2026 року, а дерева на берегах озера вкриті листям. За припущенням жінки, знімок могли зробити навесні або влітку. Точної дати зйомки та природи об’єктів вона не встановила.
Знахідку передали до Офіційного реєстру спостережень Лохнеського чудовиська, де зображення наразі перевіряють. Сам факт появи запису в такому реєстрі не є підтвердженням існування невідомої тварини.
За наведеними даними реєстру, цього року вже зареєстрували 14 повідомлень про особисті спостереження нібито Нессі та ще два випадки, пов’язані із зображеннями вебкамер. Якщо повідомлення Фрейзер приймуть, воно стане 17-м зареєстрованим випадком і третім цифровим спостереженням року.
Історії про загадкову істоту у водах поблизу Лох-Несса мають давнє походження. Один із переказів, що сягає VI століття, розповідає про ірландського монаха святого Колумбу, який нібито зупинив водяне чудовисько після нападу на плавця в річці Несс.
У шотландському фольклорі також збереглися оповіді про келпі — міфічних водяних істот. Такі сюжети могли вплинути на формування пізнішої легенди про Нессі.
Широку популярність розповіді про чудовисько здобули у XX столітті. У 1933 році неподалік озера проклали нову дорогу, завдяки якій місцевість стала доступнішою для мандрівників. Приблизно тоді почастішали повідомлення про велику істоту, яку нібито бачили у воді.
Згодом відомою стала чорно-біла фотографія з фігурою, схожою на довгу шию, що здіймається над озером. Прихильники легенди протягом багатьох років вважали цей знімок свідченням існування Нессі.
Походження численних повідомлень про чудовисько пояснюють по-різному. Серед припущень є версія про доісторичного плезіозавра, який нібито міг зберегтися в озері, а також версія про незвично великих вугрів.
Дослідники виявляли в Лох-Нессі ДНК європейських вугрів, але це не підтверджує існування гігантської тварини. Деякі повідомлення про загадкові об’єкти на воді можуть бути пов’язані з колодами, оленями, які перепливають озеро, або оптичними ефектами, спричиненими освітленням, хвилями й течіями.
