3276
Європейський парламент схвалив звіт із практичними рекомендаціями, покликаними посилити захист демократичних інституцій Європейського Союзу від іноземного втручання, дезінформації та гібридних операцій. Документ підготувала спеціальна комісія з питань «Європейського щита демократії», створена для оцінки того, як змінилися масштаби зовнішнього впливу на політичні процеси у країнах ЄС і яких додаткових інструментів потребує Союз для реагування.
Під час голосування звіт підтримали 420 депутатів Європарламенту, 220 висловилися проти, ще 26 утрималися. Спеціальна комісія працювала з кінця 2024 року та аналізувала широкий спектр загроз — від скоординованих кампаній дезінформації та маніпуляцій у соціальних мережах до кібератак, шпигунства, підпалів, фізичних диверсій і спроб впливати на виборчі процеси.
Однією з центральних пропозицій стало створення Центру демократичної стійкості ЄС. Депутати бачать його як незалежний центр передового досвіду, який мав би об’єднати вже наявні механізми боротьби з іноземними маніпуляціями інформацією, координувати дії держав-членів і забезпечувати єдину стратегію на рівні всього Союзу. Участь усіх країн ЄС у роботі нової структури пропонують зробити обов’язковою, а її діяльність — підконтрольною Європарламенту.
У звіті Росію прямо названо головною загрозою демократичній цілісності Європи. Окремо згадуються кібератаки, фізичні диверсії, підпали, шпигунство, заглушення сигналів та інші гібридні операції. Водночас у документі зазначається, що подібні загрози можуть походити також із Білорусі, Китаю, Ірану та Північної Кореї.
Доповідач Європарламенту Томас Тобе підкреслив, що йдеться не про обмеження політичних поглядів чи свободи слова, а про протидію операціям іноземного впливу. На його думку, мережі ботів, маніпуляції виборами та контрольовані зовнішні кампанії не можуть розглядатися як звичайна політична дискусія, якщо їхньою метою є приховане втручання у демократичні процеси.
Окремий блок рекомендацій стосується санкцій. Євродепутати пропонують розширювати обмеження проти осіб і структур, які сприяють поширенню дезінформації або допомагають обходити чинні санкційні режими. Також ЄС радять зменшувати залежність критично важливих секторів від технологій, що перебувають під зовнішнім контролем, включно з американськими технологічними компаніями та китайським обладнанням.
Значну увагу приділено захисту виборів. Європарламент рекомендує класифікувати виборчу інфраструктуру як критично важливу, щоб вона отримала вищий рівень захисту від кібератак, саботажу та прихованого фінансування. Для політичних пожертв у криптовалютах пропонується застосовувати принцип «знай свого донора», який має допомогти відстежувати походження коштів і не допустити фінансування через посередників.
Ще один напрямок — боротьба зі зловмисними дипфейками, шахрайською рекламою та іншими інструментами цифрової маніпуляції. Депутати вважають, що розвиток штучного інтелекту робить такі загрози складнішими, тому поряд із технічними засобами захисту ЄС має інвестувати в медіаграмотність і навички роботи з ШІ.
У звіті наголошується і на ролі громадянського суспільства. На думку депутатів, демократична система має бути здатною функціонувати навіть у кризових умовах, тому державам пропонують проводити регулярні масштабні навчання, відпрацьовувати взаємодію між службами та вдосконалювати системи оповіщення населення.
Серед практичних ідей — створення загальноєвропейського застосунку для попередження про кризові ситуації та запровадження щорічного «Європейського дня готовності» 24 лютого, у річницю повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Такий день пропонують використовувати для навчань, перевірки систем реагування та підвищення обізнаності громадян щодо гібридних загроз.
Рекомендації Європарламенту самі по собі не є законом і не означають автоматичного створення нових структур чи запровадження санкцій. Однак вони формують політичну позицію парламенту та можуть стати основою для подальших законодавчих ініціатив Єврокомісії й держав-членів.
