394
У Нью-Йорку помер Михайло Гулько — уродженець Харкова, якого називали одним із засновників російського шансону та «Орфеєм тюремної романтики». Артист пішов із життя 11 серпня, через кілька тижнів після свого 95-річчя.
Про смерть повідомили його друзі через російські медіа. Причину смерті на момент публікації не називали.
Гулько народився 1931 року в Харкові. Його мати була актрисою, піаністкою та співачкою, а батько працював бухгалтером у сфері книготоргівлі. Музикою майбутній артист займався з дитинства, згодом опанував акордеон.
Професію спочатку обрав зовсім іншу: закінчив гірничий факультет Московського політехнічного інституту й працював гірничим інженером, зокрема на шахтах Донбасу.
Поворотним етапом стало життя на Камчатці, де він очолив вокально-інструментальний ансамбль і закінчив музичне училище. Після повернення до Москви працював у ресторанах і виконував пісні, які радянська влада вважала небажаними.
Гулько згадував, що через репертуар його звільняли з ресторанів, розформовували оркестри, виселяли з Москви та позбавляли прописки.
У 1980 році він емігрував до США та оселився в Нью-Йорку. Спочатку виступав у ресторанах Брайтона, а вже 1981 року випустив перший альбом «Синее небо России».
Через велику кількість пісень про в’язницю навколо Гулька виник міф про нібито кримінальне минуле. Сам артист заперечував це: у таборах він не сидів, хоча багато разів безкоштовно виступав у колоніях і в’язницях.
З 1993 року співак регулярно приїздив на гастролі до Росії. У 2007 році отримав премію «Шансон року», а 2009-го видав автобіографію «Доля емігранта».
