1157
Дослідники в Каліфорнійській затоці задокументували драматичну поведінку косаток, яку раніше офіційно не описували. У двох окремих випадках одна косатка утримувала мертву рибу-місяць, а інша на високій швидкості таранила її, розбиваючи тушу на тисячі шматків. Роботу опублікували в журналі Frontiers in Ethology.
Косатки — одні з найрозумніших і найгрізніших хижаків океану. Їх бачили за полюванням на найрізноманітніших тварин, включно з китами, більшими за них самих, і вони застосовують вражаючий набір скоординованих методів. «Ми задокументували, як одна косатка тримає рибу-місяць і відпускає її саме перед тим, як інша врізається на високій швидкості, через що тканина розлітається на тисячі шматочків, — розповіла провідна авторка, докторка Кетрін Ейрес із неприбуткової організації Beneath The Waves. — Ми думаємо, що це може полегшувати годування молодшим косаткам, або ж робиться просто заради розваги».
Риба-місяць може сягати понад трьох метрів завдовжки й важити до 2000 кілограмів. Хоча вона переміщується різними шарами океану, часто піднімається до поверхні — щоб відпочити, відрегулювати температуру тіла чи позбутися паразитів. Саме така поведінка робить її вразливою для хижаків. У Каліфорнійській затоці риба-місяць — одна з тих тварин, на яких косатки полюють найчастіше.
Уперше поведінку зафіксували в липні 2024 року. Ейрес спостерігала за групою косаток, серед яких був і молодняк, коли ті поралися з уже вбитою гострохвостою рибою-місяцем. Самиця вхопила рибу за великий хвостовий плавець, що давало надійне утримання, а самець набрав швидкість і кинувся до них. Самиця відпустила здобич буквально перед ударом — сила зіткнення розбила тканину на фрагменти, що розпливлися у воді. Молода косатка потім поїдала дрібніші шматки, тоді як дорослі доїли решту туші. Другий такий випадок зняв Ектор Франц у вересні 2025 року — послідовність була та сама.
Оскільки риби-місяці вже були мертвими, дослідники вважають, що удари слугували для обробки здобичі, а не для вбивства. В обох випадках тварини діяли злагоджено: одна утримувала тушу, дозволяючи іншій ударити точніше. Науковці зазначають, що таран раніше не фіксували як стратегію косаток.
У поведінки може бути кілька пояснень. Розбивання туші на менші порції полегшує годування дитинчати чи молодої особини — це узгоджується з іншими відомими звичками косаток, які часто розривають здобич і діляться нею з членами групи. Утім, годування могло бути не єдиною метою: взаємодія могла мати й соціальну функцію, або ж косатки просто гралися — вони відомі тим, що «граються з їжею».
Є й цікавий біологічний нюанс. Риба-місяць має драглистий зовнішній шар і шкіру з власним мікробіомом. Коли тканина розпадається, ці мікроорганізми потрапляють у воду й змінюють її поживний склад, а також посилюють контакт між мікробіомами риби й косаток — що потенційно може давати поживні чи навіть імунні переваги. Досі таку фрагментацію фіксували лише в гострохвостої риби-місяця, тож, можливо, її тканина по-особливому реагує на потужні удари. Науковці наголошують: косатки, попри статус одного з найвідоміших морських хижаків, і досі дивують дослідників новими техніками полювання.
