593
Державні послуги, банківські операції, запис до лікаря, купівля квитків, доставка їжі, виклик таксі – сьогодні багато звичних дій можна виконати за кілька хвилин через смартфон або комп’ютер. Але чи дійсно кожен охочий може самостійно скористатися цими сервісами?
В Україні проживає близько 2,7 мільйона людей з інвалідністю, а також мільйони літніх людей, для яких цифрові сервіси часто залишаються непереборним бар’єром.
Саме тому сьогодні все більше уваги приділяється доступному (інклюзивному) дизайну – підходу, який допомагає зробити цифрові продукти зручними для людей з різними фізичними можливостями, віком і рівнем цифрових навичок.
Ми поговорили з UX/UI-дизайнеркою Катериною Орловою, яка займається проєктуванням цифрових продуктів для українських та європейських компаній, а також поєднує практичну роботу з науковими дослідженнями у сфері UX/UI-дизайну. Катерина – авторка наукової роботи, присвяченої питанням користувацького досвіду та цифрової доступності.
Вона розповіла про те, чому доступність стає новою нормою сучасного дизайну і яку роль UX/UI-дизайнер відіграє у створенні дійсно зручних сервісів.
– Катерино, почнімо з головного. Що таке доступний дизайн і чому сьогодні про нього говорять дедалі частіше?
– Якщо говорити простою мовою, доступний дизайн – це дизайн, яким зручно користуватися кожній людині, незалежно від віку, стану здоров’я, фізичних особливостей або рівня володіння технологіями. Зручний інтерфейс не змушує людину підлаштовуватися під систему – навпаки, система підлаштовується під потреби користувача.
Пандемія стала переламним моментом. Багато послуг майже повністю перейшли в онлайн, і стало очевидно, що цифрова доступність – це питання рівного доступу до повсякденного життя. Саме тому сьогодні доступність стає однією з ознак якісного UX/UI-дизайну.
– Яким людям доступний дизайн допомагає насамперед?
– Насправді таких людей набагато більше, ніж прийнято думати. Багато хто впевнений, що доступний дизайн потрібен виключно людям з інвалідністю. Але це не так.
Насамперед ідеться дійсно про людей з порушеннями зору, слуху, опорно-рухового апарату та когнітивними особливостями.
Окрему велику групу становлять літні люди, яким буває складніше користуватися сучасними цифровими сервісами.
При цьому обмеження можуть бути не лише постійними, а й тимчасовими або ситуативними. Наприклад, людина може користуватися телефоном однією рукою через травму, читати інформацію при яскравому сонячному світлі або перебувати в галасливому місці.
Тому доступний дизайн – це не про окрему категорію користувачів. Це підхід, який робить цифрові продукти зручнішими для максимально широкого кола людей.
– Давайте розберемо це детальніше. Як змінюється робота UX/UI-дизайнера, коли він проєктує інтерфейси для різних користувачів?
– У кожної категорії користувачів є свої особливості, і завдання UX/UI-дизайнера – передбачити їх ще на етапі проєктування продукту.
Якщо йдеться про користувачів з порушеннями зору, дизайнер використовує великий і добре читабельний текст, достатній контраст між текстом і фоном, а також робить інтерфейс сумісним зі спеціальними програмами, які озвучують вміст екрана для незрячих людей.
Для людей з порушеннями слуху важливо, щоб відеоматеріали супроводжувалися субтитрами, а важлива інформація відображалася не лише за допомогою звуку, а й у вигляді текстових або візуальних сповіщень.
Якщо людині складно користуватися мишею або виконувати точні рухи руками, дизайнер передбачає можливість керувати сервісом за допомогою клавіатури, голосу або інших спеціальних засобів керування, а кнопки та елементи інтерфейсу робить достатньо великими, щоб по них було легко потрапити.
Для літніх користувачів особливого значення набувають проста навігація, зрозумілі формулювання, великий шрифт і послідовна логіка роботи сервісу, щоб потрібні дії можна було виконати без зайвих підказок.
Окремої уваги потребують люди, яким складно довго концентруватися, сприймати великий обсяг інформації або орієнтуватися в складних інтерфейсах. У таких випадках дизайнер робить структуру сторінок простішою, розбиває інформацію на невеликі блоки, використовує зрозумілі назви та прибирає все, що може відволікати.
На практиці такі рішення роблять цифрові сервіси зручнішими практично для всіх користувачів, а не лише для людей, заради яких вони створювалися спочатку.
– На Вашу думку, наскільки українські компанії сьогодні готові враховувати принципи доступного дизайну?
– Ще кілька років тому доступність цифрових продуктів сприймалася скоріше як додаткова можливість. Сьогодні ставлення поступово змінюється. Дедалі більше державних організацій, банків, медичних сервісів і великих компаній починають розуміти, що зручний інтерфейс – це питання якості продукту, а не лише його зовнішнього вигляду. Однак впровадження таких підходів потребує часу.
Велику роль відіграє і європейський напрям розвитку України. Поступово цифрові продукти починають орієнтуватися на міжнародні вимоги до доступності, а самі питання безбар’єрного середовища дедалі частіше обговорюються не лише у професійному середовищі, а й на державному рівні.
Тому говорити про те, що всі українські цифрові сервіси вже повністю доступні, поки що рано. Але позитивна динаміка є. Дедалі більше компаній починають враховувати доступність уже на етапі проєктування нових продуктів, а не намагаються адаптувати їх після запуску.
– На вашу думку, які кроки необхідно вжити, щоб доступний дизайн став обов’язковою частиною розробки інклюзивних цифрових сервісів?
– Державні цифрові сервіси вже давно задають напрям у цій сфері, впроваджуючи принципи доступного дизайну. Наступний важливий крок – щоб такі стандарти стали звичною практикою і для бізнесу. Цього можна досягти, якщо доступний дизайн стане таким самим обов’язковим елементом розробки цифрових продуктів, як безпека або захист персональних даних.
Не менш важливо готувати фахівців, регулярно проводити аудит цифрових продуктів і тестувати їх за участю людей з різними потребами. Тільки тоді доступний дизайн перестане бути конкурентною перевагою окремих компаній і стане нормою для всього цифрового середовища. А це означає, що сучасними сервісами дійсно зможе користуватися кожна людина.
