5973
Взагалі-то смородина – культура не дуже вибаглива, росте собі та й годі, але ж щоб гілки влітку прямо гнулися від важких, соковитих ягід розміром із добру вишню, треба знати маленькі хитрощі дачників. Досвідчені господарі в один голос радять не ігнорувати позакореневе підживлення бором саме в той момент, коли рослина тільки збирається зацвісти.
І для цього підживлення вам знадобиться ніщо інше, як борна кислота. Але тут треба все робити за інструкцією, не підключати імпровізацію і дозування “на око”. Для розчину вам потрібно 1-2 грами порошку на літр чистої води. Бор поганенько розчиняється в холодній воді, тому краще спочатку розколотіть його в стакані гарячої води, а вже потім доливайте до потрібного обʼєму.
Обробляти кущі треба на совість, стараючись зачепити прямо кожен листочок, і обовʼязково робіть це саме ввечері або коли небо дуже сильно затягнуте хмарами. Сонце в поєднанні з бором може залишити на ніжній зелені опіки, тому ризикувати в сонячну погоду точно не варто.
Окрім підтримки препаратами памʼятайте про інші потреби рослини. Велика та солодка ягода дуже любить простір і сонячне світло. Якщо кущ заріс, гілки переплітаються муж собою і стирчать у різні боки, то гарного врожаю не чекайте. Проріджування навесні – це розкіш, а базовий мінімум.
Вирізайте під корінь старі, покручені та хворі гілки, щоб усередину куща вільно заглядав промінь сонця та гуляв вітерець. Саме добре провітрювання та світло роблять смородину солодкою, наче мед, і вберігають її від грибка, який так полюбляє застояну вологу в тіні.
Якщо весна видалася сухою та скупою на дощі, не полінуйтеся вилити під кожен кущ по кілька відер води. Щоб ця дорогоцінна волога не випарувалася за першу ж годину, землю навколо треба замульчувати (підійде перепріла тирса, солома, скошена трава).
