125
Україна запропонувала Європейському Союзу взяти на себе нову, специфічну роль у врегулюванні війни — виступити посередником у переговорах про взаємну відмову від ударів по аеропортах. Ця ініціатива може стати першим реальним механізмом часткового припинення вогню, зосередженим на критичній інфраструктурі.
Як повідомляє Politico, міністр закордонних справ України Андрій Сибіга озвучив цю пропозицію в кулуарах зустрічі міністрів ЄС у Брюсселі, наголосивши, що цей трек має доповнити, а не замінити дипломатичні зусилля під проводом США.
Нова роль Європи: чому Сибіга звернувся до Брюсселя саме зараз
На тлі сповільнення основних переговорних процесів та відсутності у Кремля бажання домовлятися про глобальне завершення війни, Київ шукає вузькі ніші для компромісу. За словами Сибіги, Європі потрібна «нова роль», яка б дозволила їй говорити одним голосом і мати конкретний вплив на безпекову ситуацію.
Пропозиція полягає у створенні спеціальної платформи або групи під егідою ЄС, яка б займалася виключно питанням «недоторканності» аеропортів. Президент Володимир Зеленський уже обговорював цю ідею з окремими європейськими лідерами, намагаючись знайти підтримку для обмеженої, але дієвої угоди.
Шереметьєво та Пулково під прицілом: що змусить Путіна погодитися?
Головний аргумент на користь реалістичності такого плану — зміна балансу сил у небі. Завдяки успішному розвитку української далекобійної програми, найбільші російські транспортні вузли перестали бути безпечними зонами.
Фактори впливу на Кремль:
- Вразливість авіахабів: Московський аеропорт Шереметьєво та петербурзький Пулково стають дедалі досяжнішими для українських дронів.
- Економічні ризики: Удари по великих логістичних центрах завдають рф значних збитків та створюють соціальну напругу.
- Прагматичний обмін: Сибіга припускає, що у путіна може з’явитися стимул до участі в такій угоді, щоб убезпечити власну критичну інфраструктуру в обмін на припинення атак по українських летовищах.
Дипломатичний «додатковий трек»: взаємодія з Вашингтоном
Київ чітко артикулює: європейська ініціатива не повинна створювати конкуренції з Вашингтоном. Сибіга підкреслив, що будь-які зусилля Брюсселя мають лише зміцнювати спільну дипломатичну лінію.
«Це має бути додатковим напрямком, а не заміною чи альтернативою», — заявив міністр. Такий підхід дозволяє залучити ресурси ЄС там, де американська дипломатія зараз стикається з обмеженнями.
Реакція ЄС: обережність Каллас та очікування рішень
Високопосадовці Євросоюзу поки що висловлюють обережний оптимізм. Головна складність — недовіра до намірів Москви. Втім, глава дипломатії ЄС Кая Каллас підтвердила, що міністри закордонних справ країн-членів планують детально обговорити роль Європи у цьому процесі вже на зустрічі наприкінці травня.
Ця ініціатива є випробуванням для європейської дипломатії на здатність стати суб’єктом, а не лише спостерігачем у питаннях безпеки. Чи зможе «перемир’я в небі» стати прецедентом для подальших домовленостей — залежатиме від консолідованої позиції Брюсселя та готовності Кремля рахуватися з новими загрозами для своїх тилових об’єктів.
