2123
Найбільша помилка після викопування картоплі — поспішити зі зберіганням. Бульби часто одразу засипають у мішки або переносять у льох, хоча вони ще вологі, вкриті землею і мають свіжі механічні пошкодження. У закритому просторі без нормального просушування такі дефекти швидко стають осередками гнилі.
Після збору картоплю потрібно розкласти тонким шаром у сухому, затіненому й добре провітрюваному місці. Пряме сонце для тривалого сушіння не підходить, оскільки бульби зеленіють. Завдання полягає в тому, щоб підсушити поверхню, дати шкірці зміцніти й зробити видимими ті пошкодження, які легко пропустити під шаром землі.
Коли бульби підсохли, урожай перебирають. Картопля з глибокими порізами, проколами, мокрими плямами, підозрілим запахом або м’якою тканиною не повинна потрапляти до основного запасу. Навіть невелика ділянка гнилі в закритому ящику швидко створює проблему для сусідніх бульб.
Мити картоплю перед тривалим зберіганням не варто. Вода затримується в нерівностях шкірки й навколо вічок, а додаткове тертя під час миття створює мікропошкодження. Достатньо дати землі висохнути й акуратно прибрати її руками.
Просушування важливіше за поспіх
Для зберігання краще використовувати тару, яка пропускає повітря. Сітки, дерев’яні або пластикові ящики з отворами підходять краще за герметичні контейнери. Якщо використовують мішки, вони не повинні перекривати вентиляцію.
Сам льох також потрібно підготувати. Його провітрюють, прибирають старі овочеві рештки й перевіряють, чи немає постійної сирості. Навіть добре просушена картопля швидко втратить перевагу, якщо потрапить у приміщення з конденсатом і поганим рухом повітря.
Зберігати картоплю потрібно в темряві. Світло запускає позеленіння, а зелені ділянки містять підвищену кількість небажаних глікоалкалоїдів. Прохолода також уповільнює проростання, але температура не повинна падати до рівня промерзання.
Протягом осені та зими запас потрібно оглядати. Якщо одна бульба стала м’якою або мокрою, її прибирають одразу. Чим довше вона лежить серед здорової картоплі, тим більша ймовірність поширення псування.
Таким чином, головний секрет зберігання починається ще до льоху. Просушування, сортування й відмова від поспішного пакування мають значно більше значення, ніж будь-який спосіб укладання бульб уже після того, як вони потрапили в сховище.
Після первинного сортування корисно залишити урожай на короткий період у проміжному сухому місці, перш ніж переносити його до постійного сховища. За цей час частина прихованих ушкоджень проявляється: проблемна бульба стає м’якшою, темніє або починає виділяти вологу. Таку картоплю можна прибрати ще до льоху.
Не варто також змішувати щойно викопану картоплю з торішніми залишками. Старі бульби, навіть якщо виглядають придатними, мають інший стан і можуть бути джерелом спор грибів або бактерій. Новий урожай краще закладати в очищену тару окремо.
