Оборона в повному оточенні: у Нацгвардії розповіли, як три тижні відбивали атаки (відео)

У період з 10 липня по 16 вересня група з восьми бійців Національної гвардії протягом трьох тижнів вела запеклу оборону, попри повне оточення. Зрештою їм вдалося відбити атаку штурмового загону ворога, що складався з танків, бронетехніки та цілого взводу десанту. Про це розповіли українські захисники в інтерв’ю військкору Юрію Бутусову.

Протягом 67 діб оборону опорного пункту біля села Спірне під Сіверськом вела група батальйону «Свобода» 4-ї бригади Нацгвардії «Рубіж». Командував взводом старший лейтенант Владислав Стоцький. У свої 25 років він потрапив на посаду заступника командира роти з роботи з особовим складом, яка не передбачала участі в боях безпосередньо на передовій.

Однак Владислав попросився в командири взводу, щоб битися в перших рядах, надихаючи бійців особистим прикладом.

Як виявилося, більша частина його підлеглих до 2022 року не мала військового досвіду, але проявила високий бойовий дух і повністю довіряла своїм командирам. Це дозволило групі успішно протистояти масованим атакам, навіть в умовах ізоляції.

Тактика оборони та вирішальний бій

За словами лейтенанта, на Сіверському напрямку ситуація погіршувалася, сусідні підрозділи змушені були відступити. Однак батальйону «Свобода» надійшов наказ утримувати позиції за будь-яку ціну. Оборона опорного пункту «Пінчер» велася з використанням тактики прихованого перебування на території — бійці ховалися в невеликих бліндажах і виходили на поверхню тільки для ведення боїв.

Підтримку забезпечували дрони та вогневі засоби батальйону «Свобода», а також підрозділи 54-ї механізованої бригади ЗСУ. Ця взаємодія дала змогу ефективно відбивати атаки противника.

Стоцький розповів про вирішальне бойове зіткнення з противником. 16 вересня російський штурмовий загін атакував позицію двома танками, двома МТЛБ і БМП із десантом. Водночас на озброєнні українських захисників були три легких гранатомети, які не призначені для ураження важкої техніки, наприклад, танків, і протипіхотна зброя.

«Мені кажуть, «Пінчер» зустрічайте, у вас танк на 9 годин, дистанція 10 метрів. Я вилажу з нори, мені дають «атешку» (протитанкова міна АТ-2. — Ред.). Бачу танк, з активною бронею та обшитий антикумулятивною решіткою. Думаю, може йому під башту закину, але після пострілу вона пролітає над баштою. Дали іншу — але вона не спрацювала», — розповідає боєць.

Лейтенант зізнався, що якби було влучання, то росіяни б вирахували позицію і знищили її пострілом танка. Але в підсумку по ворожій техніці почали завдавати ударів безпілотники.

Противнику вдалося висадити піхоту біля опорника, після чого зав’язався стрілецький бій. Попри чисельну перевагу ворога, бійцям вдалося відбити атаку, знищивши штурмовий загін. Однак під час боїв загинув один із бійців — Олександр Хом’як.

Після виконання завдання Владислав Стоцький і шість бійців, які вижили, за наказом командування прорвалися з оточення. Тіло загиблого побратима, на жаль, винести не вдалося.