2630
У Сербії офіційно запущено процес, який може привести до дострокових парламентських виборів уже восени. Уряд звернувся до президента Александара Вучича з проханням розпустити парламент і призначити нове голосування. Формально це процедурний крок, але політично він означає спробу влади перезавантажити систему після майже двох років протестів, звинувачень у корупції та дедалі сильнішого суспільного тиску.
Прем’єр-міністр Джуро Мацут пояснив рішення необхідністю знизити напругу в суспільстві й дати громадянам можливість оновити політичний мандат. Наступні чергові вибори мали відбутися лише наприкінці 2027 року, однак тепер голосування очікують значно раніше — у жовтні. Серед можливих дат називають 18 або 25 жовтня.
Політична криза посилилася після трагедії у Новому Саді восени 2024 року, коли обвал інфраструктурного об’єкта спричинив загибель людей і став поштовхом до масштабних студентських та антикорупційних протестів. Протестувальники звинувачували владу у непрозорих контрактах, слабкому контролі й спробах уникнути відповідальності.
Вучич залишається центральною фігурою сербської політики вже понад десятиліття. Він був і прем’єр-міністром, і президентом, а його Сербська прогресивна партія домінує у державних інституціях. Опозиція звинувачує владу у контролі над медіа, тиску на критиків і використанні адміністративного ресурсу, тоді як уряд відкидає ці звинувачення.
Дострокові вибори можуть стати для Вучича способом знову консолідувати владу. Його партія вже висунула ідею, що після президентства він може повернутися на посаду прем’єра, якщо політична конфігурація дозволить. Для опозиції це ще один доказ того, що голосування має не лише парламентське, а й персональне значення.
Сербія водночас залишається кандидатом на вступ до ЄС і підтримує близькі відносини з Росією та Китаєм. Саме тому майбутні вибори матимуть значення не лише для внутрішньої політики, а й для того, яким буде зовнішньополітичний курс Белграда у наступні роки.
