Два близькі види риб можуть бачити ті самі об’єкти, хотіти того самого і однаково вирішувати прості задачі — але переходити до зовсім різних стратегій, щойно вибір стає складним. Це показали понад 5000 польових експериментів із дикими цихлідами озера Танганьїка.

Дослідники працювали з Aulonocranus dewindti та Cyathopharynx furcifer. Самці обох видів будують на піщаному дні декоративні bowers для приваблення самок і дуже ретельно прибирають із них сторонні предмети.
У споруди клали спеціально надруковані 3D-об’єкти різних кольорів і розмірів та записували, який предмет риба прибере першим.
Що показало дослідження
У простих задачах два види поводилися однаково: обирали однакові кольори, прибирали більші предмети першими й демонстрували oddity effect — сильнішу увагу до об’єкта, який відрізнявся від інших.
Коли рибі довелося зважувати суперечливі ознаки, стратегії розійшлися. Blue featherfin продовжував вирішувати швидко, ніби фокусуючись на одній характеристиці. Golden featherfin сповільнювався й довше інтегрував кілька ознак.
Додатковий decoy test показав, що повільніша риба не просто плуталася: вона ігнорувала явно гіршу альтернативу й раціонально порівнювала головні варіанти. Автори наголошують, що одна стратегія не є «розумнішою» за іншу — вони можуть бути адаптаціями до різних життєвих умов.
Експерименти проводили прямо на дні озера Танганьїка, а не в лабораторному акваріумі. Дослідники використали природну поведінку самців, які одразу прибирають будь-який сторонній предмет зі своїх піщаних споруд.
У тесті з decoy effect додавали третій, явно гірший варіант. У людей такий «приманковий» об’єкт часто зміщує вибір між двома головними альтернативами. Golden featherfin майже не піддавалася цьому ефекту.
Автори вважають особливо важливим, що два види мали однакові прості уподобання, однаково бачили об’єкти й були однаково мотивовані. Відмінність проявилася саме тоді, коли потрібно було інтегрувати кілька суперечливих параметрів.
Наступне питання — чи різниця виникає в процесі життя, чи має еволюційну основу. Якщо стратегія спадково закріплена, це буде прямим прикладом того, як природний добір змінює не відповідь на конкретний стимул, а саме правило ухвалення рішення.
Джерело: Phys.org / Max Planck Society

728