700
Європейська енергетика входить у період, коли головним питанням стає вже не те, чи вистачить регіону газу, а наскільки великим узагалі залишатиметься попит на нього. У 2026 році сумарне виробництво електроенергії з вітру та сонця має перевищувати газову генерацію протягом найдовшого періоду за весь час спостережень. Це вже не короткочасний результат вдалої погоди, а наслідок багаторічної перебудови європейської системи електропостачання.
Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну увага європейських урядів, енергокомпаній і трейдерів була прикута до газових сховищ, надходження LNG та зимових температур. Заповненість сховищ фактично перетворилася на один із головних індикаторів енергетичної безпеки.
Однак за цей час сама структура генерації змінилася. У 2016 році вітрові й сонячні станції разом зазвичай виробляли лише 30–45 ТВт·год електроенергії на місяць, тоді як газові станції нерідко перевищували 100 ТВт·год. Тепер сонце і вітер разом дають приблизно 80–110 ТВт·год на місяць, а протягом значної частини 2025 і 2026 років їхній показник дорівнював або перевищував газову генерацію.
Змінився не сезон, а сама енергосистема
Вирішальна різниця полягає у встановлених потужностях. За приблизно чверть століття потужність газових електростанцій у Європі збільшилася орієнтовно з 250 до 400 ГВт. За той самий час вітрова й сонячна генерація зросла з менш ніж 20 ГВт майже до 750 ГВт. Отже, Європа вже має майже вдвічі більше встановленої потужності сонця і вітру, ніж газової генерації.
Саме тому падіння використання газу дедалі складніше пояснювати лише погодою. Коли в системі стає достатньо відновлюваних станцій, скорочення виробництва на викопному паливі перетворюється з політичної мети на наслідок самої структури генерації.
Особливо помітно це в сезонній картині. Раніше газ залишався основою системи більшу частину року: попит слабшав навесні та влітку, але різко зростав узимку. Тепер вітер і сонце дедалі частіше домінують у період із квітня до жовтня. У 2026 році їхня генерація досягла рекордних рівнів, тоді як використання газу й вугілля опускалося до багаторічних мінімумів.
Для газового ринку кожен додатковий місяць переваги відновлюваної генерації означає менше спаленого палива, меншу потребу в імпорті та слабший попит на закачування газу в сховища. Сховища все одно залишаються необхідними під час холодних періодів або слабкого вітру, однак базова потреба в запасах може поступово скорочуватися.
Історично вугілля домінувало в європейській енергетиці до 1960-х, а згодом його роль перебрав природний газ. Газ багато років називали «перехідним паливом» між вугіллям і відновлюваними джерелами. Дані 2025–2026 років показують, що європейська електроенергетика поступово наближається до іншого боку цього переходу.
