2838
Відчуття закладеності вуха, приглушені звуки та раптовий дискомфорт можуть свідчити про утворення сірчаної пробки. У деяких випадках її можна розм’якшити вдома спеціальними краплями, однак неправильне чищення здатне призвести до травмування барабанної перетинки та погіршення слуху.
Чому утворюється сірчана пробка та як її розпізнати
Вушна сірка виконує важливу захисну функцію, адже допомагає підтримувати здоров’я слухового проходу. У нормі її надлишок поступово виходить назовні самостійно, зокрема завдяки рухам щелепи під час розмови та жування.
Проте іноді природний механізм очищення порушується. Сірка накопичується, ущільнюється й може частково або повністю перекрити слуховий прохід. Утворенню пробок сприяють анатомічні особливості вуха, зокрема вузький або звивистий слуховий прохід. Додатковими чинниками можуть бути вікові зміни, захворювання шкіри та регулярне використання слухових апаратів, берушів або навушників-вкладишів.
Найхарактерніший симптом сірчаної пробки — поступове погіршення слуху. Людина починає чути звуки приглушено, наче крізь товстий шар вати. Найчастіше закладеність виникає лише в одному вусі, хоча іноді проблема зачіпає обидва. Також можуть з’являтися свербіж, відчуття тиску, шум або дзвін у вусі.
Деякі люди помічають погіршення слуху після купання чи миття голови. Це пов’язано з тим, що вода може затримуватися біля скупчення сірки, посилюючи відчуття закупорювання.
Водночас самостійно визначити, що причиною дискомфорту стала саме сірчана пробка, неможливо. Подібні симптоми виникають і за інших захворювань, тому для точного діагнозу лікар має оглянути слуховий прохід і барабанну перетинку.
Що не варто робити і коли потрібна допомога лікаря
Якщо наявність сірчаної пробки підтверджена, одним зі способів її розм’якшення можуть бути спеціальні аптечні краплі. Такі препарати містять олійні компоненти, натрію гідрокарбонат або інші речовини, які допомагають зробити сірку м’якшою. Застосовувати засіб потрібно відповідно до інструкції виробника. Зазвичай голову нахиляють так, щоб закладене вухо було спрямоване догори, закапують рекомендовану кількість препарату і залишаються в такому положенні кілька хвилин. Ефект не завжди з’являється одразу: іноді для розм’якшення щільного скупчення сірки потрібно кілька днів.
Однак вушні краплі підходять не всім. Їх не слід використовувати самостійно за підозри на пошкодження барабанної перетинки, після операцій на вусі, а також за наявності сильного болю, виділень або ознак інфекції.
Особливо небезпечними можуть бути спроби механічного видалення пробки. Звичайні ватні палички часто не очищають слуховий прохід, а лише проштовхують сірку глибше, ущільнюючи її. Необережними рухами можна пошкодити шкіру слухового проходу або барабанну перетинку, тому лікарі не рекомендують намагатися дістати пробку ватними паличками чи іншими предметами.
Не варто використовувати й так звані вушні свічки. Наукових доказів їхньої ефективності немає, натомість гарячий віск може спричинити опіки або потрапити всередину слухового проходу. Небезпечним може бути й самостійне промивання вуха: надмірний тиск води здатний травмувати барабанну перетинку, а неправильна температура рідини — викликати запаморочення. Особливо ризиковане промивання для людей, які перенесли операції на вухах, мають часті отити, цукровий діабет або ослаблений імунітет. У таких випадках спосіб видалення сірки повинен визначати лікар.
Якщо аптечні засоби не допомагають, пробку може видалити отоларинголог. Спочатку фахівець оглядає вухо, а потім обирає безпечний спосіб очищення залежно від стану слухового проходу та барабанної перетинки. Для цього лікар може використовувати спеціальні інструменти або мікровідсмоктування, а в деяких випадках застосовувати медичне промивання. Після усунення пробки слух часто швидко відновлюється. Якщо ж закладеність не зникає, потрібне додаткове обстеження, оскільки проблема може бути пов’язана з іншим захворюванням.
Окрему увагу слід звернути на раптове погіршення слуху, яке виникло протягом кількох годин або стало помітним після пробудження. Такий симптом іноді свідчить про раптову нейросенсорну приглухуватість, що потребує невідкладної медичної допомоги. Цей стан може супроводжуватися шумом у вусі, тиском або запамороченням, але не обов’язково спричиняє біль. За раптової втрати слуху потрібно звернутися до лікаря того самого дня, а не намагатися кілька днів розчиняти ймовірну пробку краплями. Сильний біль, кровотеча, виділення з вуха або виражене запаморочення також потребують медичного огляду, адже такі ознаки можуть свідчити про проблему, не пов’язану зі звичайним накопиченням сірки.
Для щоденної гігієни достатньо обережно мити зовнішню частину вуха та витирати її м’яким рушником. Людям, які регулярно користуються навушниками-вкладишами або слуховими апаратами, рекомендують очищати ці пристрої, а за повторної закладеності чи погіршення слуху — звертатися до отоларинголога.
Джерело: expert.in.ua
