Анатолій Храпчинський, директор із розвитку оборонного підприємства та офіцер Повітряних сил у резерві, пояснив, як захищати стратегічні об’єкти, які системи потрібні для протидії балістичним ракетам і чому Європі варто активніше співпрацювати з Україною в оборонній сфері.

Як захистити мости Києва від російських ракет
Перші російські удари по мостах через Дніпро, за словами експерта, мали стати сигналом до створення окремої системи захисту таких споруд. Храпчинський радить врахувати досвід захисту Керченського мосту, біля якого росіяни встановлювали баржі.
Нагадаємо: у ніч проти 17 листопада росіяни атакували балістичними ракетами Північний і Південний мости в Києві. Унаслідок ударів пошкоджено конструкції переправ, зокрема на Північному мосту обірвало частину вантів. Рух транспорту тимчасово обмежували, через що виникли затори та зміни в роботі громадського транспорту. Крім того, через пошкодження тепломереж без опалення залишилися 317 будинків у Дарницькому районі столиці.
Храпчинський пояснив, що Росія використовує для таких атак класичні ракети “Іскандер”. Вони мають радіолокаційну головку самонаведення та оптико-електронну систему корекції на кінцевій ділянці польоту.
Одним зі способів протидії таким ударам експерт називає зменшення контрасту між металевими конструкціями мосту та водою. Для цього можна встановлювати баржі та використовувати аерозольні розпилювачі. За його словами, хмари аерозолю суттєво ускладнюватимуть захоплення цілі ракетами. Такі самі димові завіси можуть допомогти захистити переправи й від атак безпілотників.
Водночас цього недостатньо. Храпчинський наголошує, що захист мостів має передбачати комплекс заходів. Зокрема, йдеться про засоби радіоелектронної боротьби, кінетичний захист, баржі та аерозольні димові завіси, кутові відбивачі, які заважають радіолокаційним головкам сфокусуватися на цілі, а також розширення можливостей ППО та збільшення кількості засобів виявлення.
Яких ракет бракує Україні для захисту від балістики
Окремою проблемою залишається протидія балістичним ракетам. Для цього, за словами Храпчинського, потрібно нарощувати виробництво ракет-перехоплювачів PAC-3 та PAC-2. Останні також можуть перехоплювати балістику, якщо ракета не маневрує.
Крім того, експерт згадав ракету Aster 30 Block 0, яку використовують франко-італійські комплекси SAMP/T. Він звернув увагу, що Європа досі не нарощує виробництво озброєння достатніми темпами та продовжує керуватися старими військовими зобов’язаннями.
На думку Храпчинського, Україна має активніше використовувати власний бойовий досвід у співпраці з європейськими партнерами. Зокрема, цей досвід можна передавати, використовувати для спільних розробок або продавати.
Одним із можливих напрямків він назвав спільні дослідження та розробки (R&D). Такий підхід, за прикладом співпраці Великої Британії та США під час Другої світової війни, міг би допомогти швидше створювати нові оборонні рішення.
Адже в нас є конкретні потреби: бракує засобів радіолокації, недостатньо систем виявлення, немає дешевих ракет-перехоплювачів, – пояснив експерт.
Джерело: 24tv.ua

2915