Дослідники з Каліфорнійського університету в Ріверсайді розробили новий лабораторний метод, який дозволяє оцінювати пошкодження та патологічні зміни в тканинах дихальних шляхів під впливом аерозолів. Зокрема, він може допомогти визначити, наскільки різні електронні сигарети впливають на дихальну систему, і які люди можуть бути найбільш вразливими до такого впливу.

Методику названо hTET-AIR, а її повна назва англійською звучить як human Tracheobronchial Epithelial Tissue–Airway Injury and Remodeling. Вона поєднує модель людської тканини дихальних шляхів, вирощеної в лабораторії, з набором показників. Ці показники дають змогу кількісно оцінювати розвиток пошкоджень і перебудову тканин.
Як працює нова методика
Для дослідження науковці використали базальні стовбурові клітини дихальних шляхів людини, які були отримані від донорів. У нормі такі клітини вистилають трахею та бронхи і допомагають відновлювати їхню внутрішню поверхню після пошкоджень.
Ці клітини можуть перетворюватися на різні типи клітин. Серед них є клітини, що виробляють слиз, і клітини, які забезпечують його переміщення разом із затриманими частинками. Завдяки цьому зберігається природний механізм очищення дихальних шляхів.
Модель hTET дає змогу відтворювати тканину, подібну до епітелію людської трахеї та бронхів. Таку тканину піддають впливу аерозолів на межі повітря та рідини. Цей підхід дозволяє досліджувати, як тканини реагують на речовини, які людина вдихає.
За словами першого автора роботи, постдокторанта Раттапола Пхантонга, лабораторії вже багато років використовують модель hTET для вивчення впливу вдихуваних речовин на дихальну систему. Нова методика розширює ці можливості. Вона дозволяє оцінювати не лише наявність змін, а й тяжкість та перебіг патологічних процесів.
Які зміни спричинив вплив аерозолів
Під час експерименту вирощені людські тканини піддавали впливу аерозолів електронних сигарет, від одного до п’яти затягувань на день. Спостереження тривали до трьох тижнів. Уже протягом першого тижня повторного впливу науковці зафіксували дві патологічні зміни.
Перша зміна полягала в посиленому виробленні слизу, яке характерне для гіперплазії келихоподібних клітин. За цього стану кількість клітин, що продукують слиз, збільшується. Через це змінюється нормальна робота епітелію дихальних шляхів.
Друга зміна була пов’язана з плоскоклітинною метаплазією. Це процес, під час якого нормальна вистилка дихальних шляхів починає набувати властивостей тканини, схожої на шкіру. Така перебудова може погіршувати здатність дихальної системи виводити слиз і затримані частинки.
Дослідники вважають, що hTET-AIR може стати інструментом для порівняння впливу різних продуктів для вейпінгу та для виявлення груп підвищеного ризику. Крім того, методику потенційно можна застосовувати для вивчення інших вдихуваних хімічних речовин і забруднювачів довкілля.
Результати дослідження опубліковані в журналі NAM Journal. Експеримент проводили на лабораторній моделі людських тканин, тому його результати самі по собі не визначають масштаб або швидкість аналогічних змін у людей.
Джерело: portaltele.com.ua

2915