Те, як людина сміється під час розмови, може розповісти про її здатність розуміти емоції інших і знаходити з ними спільну мову. Таку закономірність помітили фахівці NASA, які досліджували поведінку астронавтів і шукали кандидатів, здатних витримувати тривалі космічні місії без конфліктів.

Чому відбір астронавтів вимагав більше, ніж фізична підготовка
Сміх може бути не лише реакцією на вдалий жарт, а й ознакою того, наскільки добре людина відчуває емоційний стан співрозмовника. Здатність підлаштовуватися під чужі емоції пов’язують з емоційним інтелектом, який відіграє важливу роль у спілкуванні.
Особливу увагу на цю рису звернули в американському космічному агентстві NASA. Під час відбору астронавтів фахівці намагалися з’ясувати, які особисті якості допомагають людям ефективно працювати разом у замкненому просторі.
У 1980-х роках NASA зіткнулося з проблемами психологічного стану екіпажів. Астронавти переживали депресивні стани та конфліктували між собою, що ускладнювало виконання завдань. Проблема стала особливо актуальною під час підготовки до створення Міжнародної космічної станції. Майбутнім екіпажам належало проводити в космосі приблизно по шість місяців, постійно перебуваючи поруч з одними й тими самими людьми.
Для таких місій було недостатньо лише фізичної витривалості та високої професійної кваліфікації. Астронавти також мали вміти співпрацювати, контролювати емоції та підтримувати нормальні стосунки в умовах сильного стресу.
За словами журналіста Чарлза Дахіґа, який описав цю історію у книжці «Суперкомунікатори», фахівці NASA почали переглядати записи співбесід з астронавтами. Вони зіставляли поведінку кандидатів під час розмов із результатами їхньої подальшої роботи.
Емоційне віддзеркалення: як сміються ті, хто ладнає з колегами
Під час аналізу виявили цікаву особливість. Астронавти, які найкраще ладнали з колегами, часто сміялися приблизно так само, як людина, з якою розмовляли. Це явище називають емоційним віддзеркаленням: людина несвідомо підхоплює емоційну реакцію співрозмовника, навіть якщо сама ситуація не здається їй настільки смішною.
Наприклад, під час розмови один співрозмовник може щиро розсміятися через не надто вдалий жарт. Інша людина також починає сміятися, реагуючи не стільки на сам жарт, скільки на емоції того, хто перебуває поруч. Таке наслідування може свідчити про здатність розпізнавати емоційні сигнали та підтримувати контакт. Людям із розвиненим емоційним інтелектом часто легше пристосовуватися до настрою інших.
У NASA помітили, що кандидати, які демонстрували подібну поведінку під час співбесід, згодом краще взаємодіяли з екіпажем. Вони легше знаходили спільну мову з колегами та ефективніше справлялися зі стресовими ситуаціями.
При цьому сам по собі сміх не є точним способом виміряти інтелект людини. Йдеться насамперед про особливості емоційного спілкування, а не про рівень розумових здібностей чи результати тестів IQ.
Здатність підтримувати дружню атмосферу особливо цінна там, де люди змушені тривалий час працювати разом. Саме тому доброзичливість і почуття гумору можуть бути не менш важливими для командної роботи, ніж професійні навички. У сучасному робочому середовищі людей, яких цінують переважно за приємний характер і товариськість, іноді зневажливо називають найнятими за харизму. Однак досвід відбору космічних екіпажів показує, що такі риси можуть мати практичне значення.
За описом Дахіґа, NASA продовжує враховувати психологічні характеристики кандидатів і під час підготовки до майбутніх польотів на Марс. Тривалі космічні експедиції вимагають від астронавтів здатності зберігати самовладання та уникати конфліктів.
Для оцінювання особистості використовують, зокрема, п’ятифакторну модель Big Five. Вона допомагає дослідити основні риси характеру та зрозуміти, як людина може поводитися в складних обставинах. Серед важливих характеристик майбутніх астронавтів називають екстраверсію, доброзичливість і здатність долати стрес. Окрему увагу, як і під час відбору екіпажів у 1980-х роках, приділяють почуттю гумору.
Джерело: expert.in.ua

2912