20 листопада Тростянець Сумської області попрощався ще з одним своїм Героєм, життя якого обірвалося на фронті. Ігор Якович Наумов загинув 20 лютого 2026 року під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Осинове Куп`янського району на Харківщині.

Шлях на фронт
До Збройних Сил України Ігор вступив у квітні 2022 року, відразу після звільнення Тростянця з російської окупації. Його батько, Яків Григорович Наумов, згадує, як після пережитого вороже поневолення вони разом із сином пішли до військкомату. Сина до Збройних Сил взяли, а батькові відмовили. Тож Ігор пішов служити, а батько став до Тростянецької тероборони.

Яків Григорович навів слова сина, сказані ще до його служби: «Батьку, я не хочу, щоб моїх дітей росіяни стріляли, як куропаток». За словами батька, такі слова були не випадковими. Коли громада перебувала в окупації, окупанти стріляли через вікно по їхньому меншому онуку.
Ігор служив стрільцем-снайпером у 14-й окремій механізованій бригаді імені князя Романа Великого. У боях він показав себе незламним і сміливим воїном, за що отримав немало нагород. Був поранений, зазнавав контузії.
У лютому 2026 року родина отримала звістку, що Ігор зник безвісти. Майже 9 місяців він був, як сказано в тексті, «між небом і землею», а рідні та близькі з надією чекали доброї звістки. На жаль, сподівання не справдилися.
Прощання з Героєм
На центральному кладовищі під час урочисто-траурної церемонії прощання оголосили хвилину мовчання. Метроном відлічував секунду за секундою. Сліз стримати не вдавалося: Ігоря Яковича оплакують рідні, близькі, друзі та небайдужі земляки, які втратили міцне плече підтримки.

Секретар міської ради Наталія Ковальова, звертаючись до присутніх на кладовищі, сказала: «Ми проводимо в останню земну дорогу люблячого сина, батька, брата, чоловіка, найкращого товариша. Замість довгих років життя він отримав вічність, а рідні і близькі – величезне горе. Такою є ціна боротьби за мир для нашого народу, для нашої громади. Будемо шанувати і пам`ятати кожного з тих, хто віддав своє життя за кожного з нас і тепер знайшов свій прихисток в святій тростянецькій землі».
Батько Героя також попрощався з сином: «Він свідомо обрав шлях захисника. Не дав Господь йому дожити. Спи вічним сном, сину».
Обряд поховання провів настоятель Благовіщенської церкви протоієрей Миколай. Після цього пролунав трикратний військовий салют, а Гімн України звучав, зокрема, голосами полеглих захисників і захисниць та найрідніших людей, в чиї руки війна, розв`язана росіянами, вклала зброю.
Щоб кожен містянин міг бачити своїх полеглих захисників, у Тростянці встановили Алею Героїв. Тепер у небесний стрій до них став і Ігор Наумов.

Тростянець незгасно пам`ятає кожного з них.
Джерело: ntgazeta.com.ua

2931