В Івано-Франківську лікарі Центральної міської клінічної лікарні спільно з онкохірургами обласного онкологічного центру прооперували пацієнта з рідкісною пухлиною — лейоміосаркомою нижньої порожнистої вени. Пацієнтові Богдану Марцінківу було проведено складне втручання, яке в регіоні виконали вперше.

Операція, складніша за попередню
За словами судинного хірурга ЦМКЛ Ростислава Сабадоша, у світовій практиці зареєстрували близько 450 випадків лікування такої патології, а для Прикарпаття це другий випадок. Першу пацієнтку з цим захворюванням прооперували в обласному онкоцентрі у грудні минулого року. Тоді пухлина охоплювала частину нижньої порожнистої вени нижче ниркових вен, тож лікарям вдалося видалити уражений сегмент і замінити його лінійним протезом.
У випадку Богдана пухлина поширилася також на обидві ниркові вени, а її верхній край сягав майже печінки. Тому пухлину довелося видалити разом із майже всією нижньою порожнистою веною. Після цього штучними протезами замінили нижню порожнисту вену та обидві ниркові вени. Сабадош назвав таку операцію біренально-кавальним протезуванням і зазначив, що вперше її провели в цій лікарні, в області, а можливо, й в Україні.
Першими симптомами, які відчув Богдан Марцінків, були біль у спині та труднощі під час ходьби. Згодом біль почав віддавати в ноги, а пересуватися ставало дедалі важче.

Підготовка до операції та хірургічний етап
Керівниця реанімаційної команди ЦМКЛ Христина Радомська розповіла, що головним завданням медиків після госпіталізації було стабілізувати стан Богдана, підібрати консервативне лікування та підготувати його до операції. У реанімаційному відділенні провели необхідні обстеження, а після втручання лікарі продовжували спостерігати за пацієнтом і консультувалися з профільними спеціалістами. Завершивши обстеження, необхідні для верифікації діагнозу, пацієнта перевели в хірургічне відділення.

Радомська зазначила, що анестезіологічне забезпечення проводили в повному обсязі, а позитивний результат, на її думку, є наслідком мультидисциплінарного підходу та командної роботи. Вона також подякувала пацієнтові за довіру та виконання всіх рекомендацій.
Онкохірург Юрій Партикевич пояснив, що медикам було важливо не лише видалити пухлину, а й відновити судини, щоб забезпечити пацієнтові тривале життя. За його словами, пухлина сягала близько восьми сантиметрів, однак найбільшу небезпеку становили тромби, які поширилися на ниркові вени та високо піднялися до печінки. Операція складалася з двох етапів: онкологічного видалення пухлини та реконструкції судин. Кожен етап тривав приблизно півтори години, між ними була перерва близько години.

Діагностика, лімфорея і контроль після операції
Завідувач хірургічного відділення ЦМКЛ Анатолій Богуш розповів, що діагностувати захворювання було непросто. Пацієнт потрапив до лікарні з тромбозом нижньої порожнистої вени, а пухлину виявили під час додаткових обстежень. Комп’ютерна томографія і МРТ показали пухлину, але її потрібно було гістологічно підтвердити. Богуш відзначив, що колеги виконали пункційну біопсію, адже біопсія судини є складнішою і могла спричинити низку ускладнень.

Біопсію під контролем КТ виконав інтервенційний радіолог Дмитро Вєрємєй. Дослідження зразків тканини підтвердило, що це лейоміосаркома. Після основного втручання у Богдана виникла лімфорея, тобто витікання лімфатичної рідини. Спочатку встановили дренаж, однак витікання не припинилося. За словами Вєрємєя, пацієнт втрачав приблизно літр-півтора рідини на добу, що створювало ризики зневоднення та втрати електролітів.
Тоді медики провели лімфатичну емболізацію. За допомогою спеціального обладнання лікарі знайшли пошкоджену лімфатичну судину та ввели в неї біологічний клей, щоб закрити місце витікання. Для цього запросили інтервенційного радіолога Геннадія Гречіхіна, який мав досвід таких процедур. За словами Вєрємєя, втручання було складним і потребувало двох етапів.

Вєрємєй упевнений, що це була перша в Україні лімфатична емболізація такого масштабу, а процедура спрацювала. Після неї витікання лімфи припинилося, і самопочуття Богдана значно покращилося. Він розповів, що ще близько двох місяців ходив із трубкою, яка стирчала зі спини, і це було важко.
Від основної операції минуло майже три місяці. Богдан уже пройшов перше контрольне онкологічне обстеження — комп’ютерну томографію, яка, за словами Сабадоша, не виявила залишків пухлини, її нового росту чи метастазів. Онкохірург Партикевич зазначив, що через агресивну пухлину пацієнту потрібно регулярно проходити контрольні обстеження — не менше трьох разів на рік.
У ЦМКЛ закликають пацієнтів зі складними судинними патологіями не відмовлятися від пошуку допомоги. Сабадош наголосив: “Якщо ви стикнулися зі складною судинною патологією, не треба опускати руки, треба звертатися туди, де вам можуть надати допомогу”.

Джерело: galka.if.ua

2929