Звичайне господарське мило на полицях магазинів часто збиває з пуття цифрами 72, 70, 65 та іншими. Багато покупців вважають, що 72% означає найсильніше мило, а бруски з 65% є м’якішими й слабшими. Насправді ці цифри вказують на вміст жирних кислот, а не на мийну здатність чи безпечність, і їх розуміння допомагає не переплачувати зайвого.

Що означають 72%, 70% і 65% на господарському милі
У нашій країні виробництво звичайного твердого господарського мила регулюється національним стандартом ДСТУ 4544:2006. Саме він поділяє мило на три категорії залежно від показника, який називається якісним числом.
Якісне число — це показник, що визначає масу жирних кислот у перерахунку на умовний брусок вагою 100 грамів. Тому цифри на милі підказують, до якої з трьох категорій належить той чи інший брусок.
Мінімальні вимоги до господарського мила такі:
Перша категорія (72%): не менше 70,5 грама жирних кислот на 100 грамів мила.
Друга категорія (70%): не менше 69 грамів жирних кислот на 100 грамів мила.
Третя категорія (65%): не менше 64 грамів жирних кислот на 100 грамів мила.
Варто пам’ятати, що ці цифри не вказують точну кількість необробленого тваринного жиру чи рослинних олій у милі.
Чи завжди 72% мило краще і що ще впливає на прання
Насправді тут не все так однозначно. Мило 72% має вищий мінімальний рівень жирних кислот порівняно з іншими категоріями, тому найкраще підходить для звичайного прання вручну та для видалення жирних плям.
Проте більший вміст жирних кислот не є автоматичною гарантією кращого результату для будь-яких плям. На результат впливають температура прання, тип тканини та склад мила. Для звичайних побутових потреб можна легко обійтися милом із 70% або навіть 65% жирних кислот.
Склад залежить від виробника. Звичайне мило отримують у результаті взаємодії жирів або жирних кислот з лугом, а його молекули, зазвичай натрієві солі жирних кислот, і допомагають видаляти жирні забруднення. Різні виробники можуть використовувати тваринні жири, рослинні олії або іншу відповідну сировину, тому два бруски з однаковими позначками можуть відрізнятися кольором, запахом, твердістю та мийними властивостями.
Важлива також вода. Зазвичай господарське мило погано пере через жорстку воду: якщо в ній висока концентрація кальцію та магнію, очисна дія мила послаблюється. Мінерали реагують з мильними молекулами й утворюють нерозчинні відкладення, той самий мильний наліт. У жорсткій воді навіть 72% мило може справлятися гірше. Господарське мило також не підходить для прання в пральній машині, для цього краще використовувати спеціалізовані засоби.
Окремо варто сказати про шкіру. Відсоток жирних кислот не визначає, наскільки мило м’яке для шкіри рук і чи викличе воно подразнення, тож думка про те, що 65% мило делікатніше, є хибною. Традиційне мило має лужну реакцію, тому його часте використання може порушити захисний бар’єр шкіри. Дослідження показують, що лужне мило може посилювати сухість і подразнення шкіри, особливо в людей з чутливою шкірою. Тому господарським милом не можна мити руки, вмиватися чи мити волосся, хай що б там не писали сумнівні поради в інтернеті.
Господарське мило прекрасно справляється з видаленням бруду та багатьох мікроорганізмів з поверхонь. Проте очищення й дезінфекція є різними речами: звичайне очищення фізично видаляє деякі мікроби, а дезінфекція їх знищує. Тому господарське мило не можна використовувати для дезінфекції.
При виборі господарського мила варто зважати на склад, інструкції виробника, розмір бруска та ціну, а для делікатних тканин обов’язково на етикетку.
Джерело: liza.ua

2914