2855
Через 40 років після аварії на Чорнобильській АЕС у ґрунті досі лишаються мікроскопічні радіоактивні частинки. Деякі з них мають розміри лише 8–50 мікрометрів, але зберігають високий рівень радіоактивності. Нещодавно науковці дослідили ці уламки за допомогою рентгенівського випромінювання і з’ясували, що частина з них зберегла значну частину початкової структури.
Як досліджували радіоактивні частинки
Фізик Лейбніц-університету Ганновера Тобіас Вайссенборн пояснив, що після аварії утворилося три основні типи таких частинок. Одні за властивостями нагадують ядерне паливо, інші змішалися із захисним шаром цирконію, а треті виникли внаслідок пожежі графітового сповільнювача, яка тривала десять днів.
Під час пожежі паливо окислилося, і в результаті утворилися різні сполуки урану. Деякі з них мають крихку структуру і можуть розпадатися на дрібний пил. Вітер здатний переносити такі частинки, а їхнє потрапляння в організм через дихальні шляхи становить небезпеку для здоров’я.
Щоб краще зрозуміти, як змінюються ці матеріали, дослідники проаналізували шість радіоактивних частинок із Чорнобильського регіону. Крістоф Генніг із Центру Гельмгольца в Дрездені використав метод рентгенівської дифракції, який дає змогу вивчати внутрішню будову кристалічних матеріалів.
Кожну частинку вимірювали під 2000 різними кутами за допомогою сфокусованого рентгенівського променя. Такий підхід дозволив визначити різні кристалічні форми оксидів урану всередині уламків.
Що здивувало науковців
Результати показали, що навіть після чотирьох десятиліть перебування в ґрунті ядерне паливо в досліджених зразках зберегло значну частину своєї початкової кристалічної структури. Це означає, що деякі радіоактивні частинки виявилися хімічно стійкішими, ніж раніше припускали вчені.
Такі частинки можуть утримувати продукти поділу всередині своєї структури, сповільнюючи їхнє потрапляння в ґрунт і воду. Водночас дослідники наголошують, що вибірка була невеликою, тому робити загальні висновки про всю територію зони відчуження поки не можна.
«Кожна частинка має власну структуру, а наш експеримент охоплював лише шість таких частинок із двох різних місць», — застеріг Вайссенборн.
Науковець також зазначив, що навіть масштабніші дослідження не дозволять точно визначити ризики для всього регіону. Деякі частинки можуть руйнуватися швидше, тоді як інші залишатимуться стійкими та вивільнятимуть радіонукліди значно пізніше.
Тому нові результати не означають, що радіаційна небезпека в Чорнобильській зоні зменшилася настільки, щоб скасувати обмеження на її відвідування. Дослідники продовжують вивчати залишки ядерного палива, щоб краще зрозуміти, як довго вони можуть впливати на навколишнє середовище.
Нагадаємо, що в лютому 2024 року Кабінет міністрів України схвалив стратегію розвитку зони відчуження до 2032 року. Її основні положення представили членам комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування.
Джерело: trueua.info
