Якщо залишати грядки відкритими на зиму, ґрунт втрачає вологу та родючість. Посів зимових сидератів, тобто покривних культур, наприкінці літа або восени допомагає захистити землю від вивітрювання, збагатити її азотом і стримати весняні бур’яни.

Навіщо сіяти сидерати під зиму
Покривні культури висівають після збирання основного врожаю, щоб підтримати здоров’я ґрунту в міжсезоння. Таку думку висловлює Джон Лонг, фахівець з тепличного та ландшафтного господарства Інституту Родейла (Rodale Institute).
За словами експерта, різні види рослин виконують різні завдання, тому для ділянки важливо підбирати культури залежно від того, чого бракує ґрунту.
Бобові, зокрема горох і конюшина, фіксують азот і насичують землю поживними речовинами.
Злакові, наприклад овес і ячмінь, розпушують ґрунт і збільшують кількість органіки.
Хрестоцвіті з довгим стрижневим коренем, зокрема редька олійна, допомагають розбити щільний глинистий ґрунт.
Що робити з сидератами навесні та які культури обрати
Навесні, перед висадкою овочів, сидерати потрібно скосити, заробити в землю або накрити темною плівкою чи брезентом без доступу світла. Робити це варто в період цвітіння, поки рослини не встигли сформувати насіння. Залишки рослин слугуватимуть природною мульчею, утримуватимуть вологу та поступово віддаватимуть добрива.
Водночас Джон Лонг застерігає дачників від використання промислових сортів сидератів. Такі рослини утворюють занадто потужну кореневу систему, а на маленькій ділянці її важко перекопати вручну. Якщо ж часу на посів немає, експерт радить замульчувати грядки на зиму деревною тріскою або осіннім листям.
Для невеликих ділянок фахівець Інституту Родейла радить обирати культури, з якими легко впоратися навесні:
Овес. Це один із найзручніших варіантів. Якщо посіяти його наприкінці літа або восени, узимку рослини природним чином вимерзають від морозів ще до утворення насіння і залишають по собі пухкий захисний шар. Норма висіву становить приблизно 85–115 г насіння на кожні 10 кв. м (3–4 унції на 100 кв. футів).
Озимий або польовий горох. Горох швидко росте, бореться з ущільненням ґрунту та активно насичує його азотом. Джон Лонг зазначає, що горох часто висівають у суміші з вівсом, і оптимально, коли горох становить близько 30% суміші.
Інкарнатна (пурпурова) конюшина. Ця культура добре збагачує землю азотом і легко заробляється в ґрунт. Сіяти її можна як навесні, так і наприкінці літа чи на початку осені з розрахунку приблизно 30–55 г на 10 кв. м (1–2 унції на 100 кв. футів).
Червона конюшина. Це тіньовитривалий і невибагливий сидерат, який добре вкорінюється, захищає землю від вимивання та ефективно стримує бур’яни. Норма висіву така сама: 30–55 г на 10 кв. м.
Джерело: vsn.ua

2931