Україна придбала криголам James Clark Ross у серпні 2021 року за 5 мільйонів доларів. У жовтні його перейменували на «Ноосферу», а за місяць до російського вторгнення він уперше вирушив до Антарктики під синьо-жовтим прапором. Відтоді судно здійснило 21 рейс крізь протоку Дрейка, одну з найважчих для навігації акваторій світу, і долучилося до кількох важливих відкриттів.

Як RRS James Clark Ross став «Ноосферою»
Британське науково-дослідницьке судно James Clark Ross збудували у 1990 році, а спустили на воду за участі королеви Єлизавети ІІ. Однією з його головних особливостей є надзвичайно низький рівень шуму під час роботи, завдяки чому криголам придатний для унікальних акустичних досліджень.
Символічно, що саме RRS James Clark Ross у 1996 році доставив першу українську експедицію на полярну станцію «Академік Вернадський». Через двадцять років Велика Британія зайнялася проєктом нового полярного судна RRS Sir David Attenborough, названого на честь відомого натураліста і ведучого BBC.
Так в України з’явився шанс отримати власне судно для Антарктики. Спочатку Британія планувала продати «Джеймса Кларка» за 10–12 мільйонів доларів, however ціну вдалося збити приблизно до 5 мільйонів. За словами директора НАНЦ Євгена Дикого, це сталося завдяки дружнім стосункам між урядами та тому, що судно збиралися використовувати з науковою метою.
19 серпня 2021 року Україна офіційно придбала корабель, а вже 30 серпня на ньому підняли синьо-жовтий прапор. 5 жовтня криголам прибув до Одеси, де отримав назву «Ноосфера». Вибір назви не випадковий: ноосфера є найвідомішою концепцією науковця Володимира Вернадського, на честь якого названо українську полярну станцію.
Технічні можливості та рейси під українським прапором
«Ноосфера» є науково-дослідницьким судном льодового класу. Вона поєднує великий запас міцності для проходження льоду завтовшки 1–4 метри з достатнім простором і приладдям для експериментів та збирання зразків. Довжина криголама становить 99 метрів, ширина 19 метрів, водозаміщення 5 732 тонни.
На борту може бути типовий екіпаж із 27 осіб і до 50 науковців, автономність плавання сягає до 2 місяців. Глибина дослідження морського дна становить до 8 км, що відповідає 90% дна Світового океану.
Перший рейс під українським прапором до Антарктики почався 28 січня 2022 року з Одеси. Через російське вторгнення криголам більше жодного разу не заходив у свій порт приписки з міркувань безпеки і відтоді тимчасово базується у Кейптауні (ПАР).
«Ноосфера» вирушає в рейси до Антарктики взимку, адже у Південній півкулі в цей час літо, і тамтешні води стають доступнішими. Усього на рахунку судна під управлінням України вже 21 рейс. За перший сезон (зима 2021/2022) було лише одне плавання, а з кожним наступним сезоном їх кількість зростала. За антарктичне літо 2025/2026 років вона сягнула рекордних дев’яти рейсів.
Протягом цього сезону, як повідомляє НАНЦ, судно сукупно здолало понад 56 тисяч кілометрів – більше за земний екватор. Криголам не лише доставляв і забирав чергові українські експедиції до «Академіка Вернадського», а й брав участь у науковій та логістичній співпраці з Польщею, Чехією, Великою Британією, США, Канадою, Колумбією та Мексикою. Як колись RRS James Clark Ross привіз першу експедицію незалежної України, так і «Ноосфера» доставила першу мексиканську антарктичну команду.
Одне з міжнародних видань зазначає, що антарктична станція стала частиною воєнної стратегії Києва: вона дозволяє Україні належати до клубу 29 держав, які вирішують долю Антарктиди, та підвищує науковий престиж країни. Водночас у соцмережах деякий час активно обговорювали, чи доцільно витрачати кошти на полярну станцію в умовах повномасштабної війни.
Джерело: www.slovoidilo.ua

2920