Міжнародний кримінальний суд заявив, що нові санкції Сполучених Штатів становлять серйозну загрозу незалежному здійсненню правосуддя. Установа відкинула обмеження, які Вашингтон запровадив проти суду загалом, і закликала держави — учасниці Римського статуту зробити конкретні кроки для підтримки його роботи.

Про позицію установи йдеться в офіційній заяві, оприлюдненій 9 жовтня 2026 року. Як пише Курс України, у МКС розцінили американське рішення як спробу створити перешкоди міжнародному розслідуванню найтяжчих злочинів. Суд вважає, що тиск може зачіпати не лише його керівництво, а й суддів, прокурорів та людей, які допомагають у виконанні його мандата.
Міжнародний кримінальний суд створений на підставі Римського статуту. Його компетенція охоплює геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини та за визначених умов злочин агресії. Суд діє в межах установлених правових процедур і не замінює національні судові системи, але може втручатися тоді, коли для цього існують передбачені статутом підстави.
У заяві МКС особливо наголошується на наслідках санкцій для самої можливості розслідувати справи та підтримувати зв’язок із партнерами. Установа вважає такі заходи посяганням на принцип верховенства права. Зокрема, під сумнівом опиняється здатність міжнародного органу діяти незалежно від політичного тиску окремих держав.
Голова суду Томоко Акане заявила, що обмеження не змусять МКС відмовитися від своїх обов’язків. За її словами, суд має продовжувати роботу на основі закону та доказів, зберігаючи неупередженість. У цьому повідомленні йдеться про офіційну позицію інституції; воно не означає, що суперечність із Вашингтоном уже врегульована.
За інформацією джерела, раніше американські санкції застосували до 13 суддів і прокурорів МКС. Теперішні обмеження, спрямовані проти установи загалом, суд розглядає як продовження цієї лінії. Водночас точні практичні наслідки для окремих процесів потребуватимуть окремої оцінки з огляду на конкретні санкційні правила та механізми їх виконання.
Звернення до держав — учасниць Римського статуту є важливою частиною реакції МКС. Суд нагадує, що держави, які створили цю систему, мають спільну відповідальність за її незалежність. Така підтримка може мати правовий, дипломатичний та організаційний виміри, хоча перелік майбутніх практичних рішень визначатимуть самі учасники.
Суперечка навколо санкцій вкотре порушує питання про співвідношення державного суверенітету та міжнародного кримінального правосуддя. Наразі МКС заявляє про намір працювати далі, а його заклик до партнерів свідчить, що суд очікує не лише декларацій, а й дій для захисту своєї спроможності розглядати справи.
Для потерпілих від тяжких міжнародних злочинів доступність незалежного судового механізму має особливе значення. Тому дискусія про санкції стосується не лише інституційного конфлікту між Вашингтоном і Гаагою, а й питання, чи матимуть міжнародні розслідування необхідні можливості для збору доказів та розгляду справ.

1027