Квіти на побілених стінах, фантастичні рослини навколо вікон і яскраві візерунки на печах — український хатній розпис був значно більшим, ніж оздоблення житла. Для багатьох селянок він ставав можливістю творити власний світ, навіть коли на мистецтво майже не залишалося часу після щоденної праці.

Дослідниці Світлана Ославська та Анна Ільченко з old khata project роками збирали фотографії, музейні записи й замальовки розписів у різних регіонах України. Результатом стала книжка «Квітки́. Велика книга про хатні розписи», яка допомагає побачити різноманітність традиції та повернути увагу до майстринь.
Іноді історія залишила бодай кілька слів про авторку. На звороті замальовки 1935 року із села Городецьке на Уманщині збереглося ім’я дванадцятирічної Явдохи Лукіянець. Інші підписи згадують Гафію Подобу, Килину та юну Галю Забуцьку. Але більшість малюнків збереглися без імен жінок, які їх створили.
Малювання як частина сільського життя
Орнаменти часто наносили на глиняні, побілені поверхні. Розписували не лише фасади: візерунки могли обрамляти двері, вікна, прикрашати піч та внутрішні стіни. Серед мотивів переважали квіти, птахи, вазони й вигадані рослини, причому композиції пристосовували до конкретного простору.
Перед великими святами хати знову білили, і попередні зображення нерідко зникали під шаром вапна. Жінки поверталися до малювання, коли випадала вільна хвилина. Відомі випадки, коли майстринь запрошували прикрашати сусідські оселі, а за роботу дякували продуктами, тканиною або грошима.
Дослідниці звертають увагу й на драматичний історичний контекст. Частина людей, що документували народне мистецтво у 1920-х роках, зазнала репресій у наступному десятилітті. Тому збережені фотографії й замальовки важливі не лише як зразки декору, а й як свідчення про життя та працю жінок.
Сьогодні ці розписи допомагають інакше подивитися на українську традицію: за кожною квіткою, яку колись намалювали на хатній стіні, стояли рука, уява та особиста історія майстрині.
https://divoche.media/2026/10/19/yak-khatni-rozpysy-staly-prostorom-zhinochoi-tvorchosti/

1502