1408
Власники собак часто звинувачують своїх улюбленців у нічному тупотінні та неспокійному сні. Проте дослідження канадських учених показало, що цей вплив може бути взаємним: у багатьох випадках першою ворушиться саме людина, після чого прокидається або змінює положення тварина.
Команда Університету Торонто дослідила нічну активність 25 людей і собак, сформувавши 38 пар для спостережень. Науковці поєднали відповіді учасників із записами датчиків руху, аби з’ясувати, наскільки синхронно вони поводяться вночі.
Що показали нічні спостереження
Четверо учасників постійно ділили ліжко із собакою, десятеро — час від часу, решта одинадцятеро спали окремо від тварини. Але зв’язок між рухами спостерігали і в тих випадках, коли людина та собака не перебували в одному ліжку.
У 22 парах вдалося зафіксувати взаємопов’язані епізоди активності. У 45% таких випадків рух людини передував руху собаки, а у 18% першою активізувалася тварина. Це не доводить, що один учасник неодмінно будив іншого, проте свідчить про взаємодію їхнього нічного режиму.
Чи обов’язково собака погіршує сон
Дослідники не отримали переконливого підтвердження, що сон поруч із собакою сам по собі скорочує тривалість відпочинку або погіршує його якість. У відповідях 88% учасників не назвали гавкіт основною причиною порушень сну, а 84% не скаржилися на шум рухів тварини. Водночас частина власників усе ж відчувала, що собака їм заважає.
Близько 72% опитаних розповіли, що почуваються безпечніше, коли поруч спить улюбленець. Автори застерігають від широких висновків: вибірка була малою, а серед собак досліджували лише хаскі та маламутів. Потрібні масштабніші спостереження за різними породами й умовами сну.
