1457
Білі простирадла та наволочки з часом нерідко втрачають яскравість: тканина стає сіруватою, хоча її регулярно перуть. Причиною може бути не тільки зношування матеріалу, а й шар залишків порошку, шкірного жиру, поту та мінеральних солей із води. Деякі з таких нашарувань можна частково прибрати без агресивного хлорного відбілювача.
Один із домашніх способів — додати до прання харчову соду. Вона може допомогти нейтралізувати запахи й полегшити видалення окремих забруднень, особливо якщо вода жорстка. Для стандартного завантаження білої постільної білизни у джерелі радять приблизно пів склянки соди — орієнтовно 100–120 грамів.
Простирадла й наволочки потрібно завантажити до барабана разом зі звичайним пральним засобом, дозованим за інструкцією. Соду додають безпосередньо до білизни, після чого обирають температуру та програму, дозволені виробником тканини. Особливо важливо не перевищувати допустиме завантаження машинки: речам потрібен простір для повноцінного полоскання.
Чому сода допомагає не завжди
Сода не є повноцінним відбілювачем і не здатна прибрати кожну стару жовту пляму. Якщо тканина втратила колір через зношення або стійкі пігментні забруднення, помітного ефекту може й не бути. У такому разі доцільніше скористатися кисневим відбілювачем, який підходить конкретній тканині, та суворо дотримуватися інструкції.
Якщо проблема у залишках прального засобу, іноді згадують білий оцет. Але його використання можливе лише тоді, коли це допускає виробник пральної машини; деяким ущільнювачам і деталям регулярний контакт із кислотою шкодить. Оцет категорично не можна змішувати із хлорними засобами, адже це загрожує виділенням токсичного газу.
Для підтримання білого кольору важлива й щоденна звичка сортувати речі. Білу постіль краще прати окремо від кольорових тканин, не сипати порошку більше рекомендованого та своєчасно виймати випрані речі з барабана. Іноді саме ретельне полоскання дає помітніший результат, ніж додаткова порція мийного засобу.
