1893
Зрізати шкірку з яблука або огірка — звична дія, над якою мало хто замислюється. Проте в зовнішніх шарах багатьох фруктів та овочів зосереджена частина харчових волокон і рослинних сполук, зокрема поліфенолів. Це не означає, що очищений продукт стає марним: м’якоть також містить поживні речовини. Та якщо шкірка їстівна й приємна на смак, прибирати її автоматично не обов’язково.
У яблуках шкірка містить клітковину й поліфеноли, кількість яких може відрізнятися залежно від сорту та умов вирощування. Схожа історія з грушами: у деяких сортах зовнішні тканини багатші на фенольні сполуки, ніж м’якоть. Перед тим як їсти такі плоди зі шкіркою, їх потрібно ретельно промити під проточною водою. Мило та побутові мийні засоби для цього не потрібні.
Огірки також часто немає сенсу чистити, якщо вони молоді та не мають товстої гіркої оболонки. Шкірка зберігає характерну хрусткість, додає клітковину та інші природні компоненти. Якщо ж вона жорстка, пошкоджена або має неприємний смак, очищення залишається цілком нормальним рішенням. Спосіб приготування і власний комфорт важливі не менше за теоретичну користь.
Овочі, у яких зовнішній шар теж має цінність
Під час запікання батату шкірку можна залишати: вона їстівна, якщо коренеплід ретельно вимитий і правильно приготований. У баклажанів насичене фіолетове забарвлення пов’язане з антоціанами, серед яких є насунін. Залишена шкірка також допомагає шматочкам краще тримати форму під час тушкування або запікання, тому її часто не прибирають із рататуя та інших овочевих страв.
Водночас загальне правило не поширюється на будь-яку шкірку без винятку. Неїстівні, дуже тверді та зіпсовані частини треба видаляти, а особливості травлення чи рекомендації лікаря можуть вимагати іншого способу обробки. Важливо не шукати одну універсальну відповідь, а оцінювати конкретний продукт і те, як його планують їсти.
