2372
Посмішка на портреті може здаватися одним глядачам щирою, а іншим — стриманою або навіть сумною. Учені перевірили, наскільки люди погоджуються між собою, коли оцінюють емоції персонажів на творах європейського живопису. Результати показали, що далеко не всі вирази облич мають однозначне прочитання.
Для експерименту дослідники відібрали 116 облич із картин. У 61 випадку оцінки учасників були досить узгодженими, натомість 55 зображень викликали два або три стійкі варіанти тлумачення. Це означає, що неоднозначність виникала не випадково: окремі обличчя систематично сприймалися різними людьми по-різному.
Сприйняття залежить не лише від форми брів чи рота. Глядач бере до уваги поворот голови, погляд, освітлення, художній стиль та власний досвід. Живопис додає ще один шар умовностей: художник може свідомо поєднати ознаки кількох почуттів, щоб залишити характер персонажа відкритим для інтерпретації.
Що показав експеримент
Такі результати ставлять під сумнів спрощене уявлення, нібито кожній базовій емоції відповідає незмінний набір рис обличчя. Оцінювання настрою в реальному житті також залежить від ситуації й контексту, хоча живопис і не є точною моделлю звичайного спілкування.
Для дослідників це нагадування про обмеження автоматичних систем розпізнавання емоцій. Якщо люди не завжди погоджуються щодо значення виразу обличчя, машинні алгоритми також не слід представляти як інструменти безпомилкового визначення внутрішніх переживань.
Джерело: https://socportal.info/ua/news/chomu-liudi-po-riznomu-bachat-emotcii-na-oblichchyakh-u-kartinakh/
