849
Раціон із великою кількістю жирної та ультраобробленої їжі може впливати не лише на масу тіла й обмін речовин, а й на роботу мозку та поведінку. На це вказують експерименти на тваринах, у яких дослідники вивчали, як зміни кишкового мікробіому після тривалого споживання жирної їжі відбиваються на тривожності, пам’яті та емоційних реакціях. Результати не означають, що одна жирна вечеря здатна «зіпсувати психіку», однак підкреслюють важливий зв’язок між харчуванням, мікробіотою кишечника і нервовою системою.
У межах одного з експериментів лабораторних мишей розділили на дві групи. Одних тварин годували раціоном із великою кількістю жирних продуктів, тоді як інша група отримувала більш збалансоване харчування. Через певний час учені відібрали зразки кишкової мікрофлори у тварин, які їли жирну їжу, і пересадили їх іншій групі. Після такої процедури дослідники помітили зміни у поведінці реципієнтів.
Зміни мікробіому позначилися на поведінці
Миші, які отримали змінену мікрофлору, стали демонструвати більше агресивності та надмірної активності. У них також зафіксували ознаки підвищеної тривожності, гірші результати у тестах на пам’ять і поведінку, схожу на нав’язливі стани. Науковці пов’язують це з так званою віссю «кишечник — мозок», через яку сигнали від травної системи можуть впливати на нервову систему.
Кишкові бактерії беруть участь у перетворенні поживних речовин і виробленні метаболітів, які можуть впливати на запальні процеси, гормональні сигнали та роботу нервової системи. Тому зміни мікробіому теоретично здатні впливати на емоційний стан. Водночас у людей ці механізми значно складніші, а дані, отримані на гризунах, не можна автоматично переносити на клінічну практику.
Окремо дослідники звертають увагу на дофамінову систему. У попередніх роботах жирний раціон у тварин порушував нормальну передачу сигналів, пов’язаних із дофаміном — нейромедіатором, який бере участь у мотивації, навчанні та регуляції настрою. Тварини на такому харчуванні гірше виконували завдання на навчання, тоді як перехід на більш збалансований раціон поступово покращував результати.
Що це означає для людей
Для людини найважливіший висновок полягає не у повній відмові від жиру. Жири необхідні для клітинних мембран, гормонів і засвоєння жиророзчинних вітамінів. Значення має їхній тип і загальна структура раціону. Горіхи, насіння, риба, оливкова олія та авокадо містять переважно ненасичені жири, тоді як надлишок продуктів із великою кількістю насичених жирів, трансжирів, солі й цукру небажаний.
Проблема виникає, коли значну частину меню постійно складають фастфуд, смажені напівфабрикати, солодка випічка, ковбаси та інші ультраоброблені продукти. Такий раціон зазвичай бідний на клітковину, овочі та різноманітні рослинні продукти, які підтримують мікробіом.
Для кишкових бактерій важлива регулярна присутність різних джерел клітковини — овочів, фруктів, бобових, цільнозернових круп, горіхів та насіння. Не менш важливі сон, фізична активність і загальний рівень стресу, оскільки вони також впливають на мікробіом і психічне здоров’я.
Якщо людина має тривожний або депресивний розлад, зміни харчування можуть бути корисною частиною підтримки, але не замінюють психотерапію чи медикаментозне лікування. Експерименти на тваринах допомагають пояснювати механізми, однак не є підставою відмовлятися від призначеної терапії заради дієти.
https://medicina.ua/presscenter/articles/psychology/itm/11856/
