П’ята хвиля спеки цього літа підняла гуртові ціни на електроенергію у Франції та Німеччині більш ніж на 20%. Причина парадоксальна: у Франції високі температури обмежили атомну генерацію, а в Німеччині безвітряна погода різко скоротила виробництво вітрових електростанцій.

Французькі ціни на електроенергію на добу вперед зросли на 21,8% — до 142,5 євро за мегават-годину. У Німеччині аналогічний контракт подорожчав на 22,8% — до 138,5 євро. Для великого європейського ринку такі одноденні рухи дуже значні.
Франція отримує близько 70% електроенергії з атомних станцій, але під час спеки виникає проблема охолодження. Правила обмежують температуру води, яку станції можуть повертати в річки. Через перегріті або обмілілі річки частину реакторів доводиться зупиняти чи знижувати їхню потужність.
Очікуване обмеження французької атомної генерації становить до 7,3 ГВт у пікові години — приблизно 12% усього ядерного парку. Це автоматично збільшує залежність сусідніх ринків від дорожчих газових електростанцій.
Енергосистема стикається з новою проблемою — кореляцією погодних ризиків
У Німеччині ситуація інша, але наслідок той самий. Через слабкий вітер очікувана генерація знизилася приблизно на 8,1 ГВт — до рівня, що майже на 60% нижчий за сезонну норму. Коли вітер слабкий, систему доводиться балансувати газовими турбінами.
Проблема посилюється тим, що газ також дорожчає через нестабільність у районі Ормузької протоки. Тобто один погодний фактор піднімає попит на газ саме в той момент, коли геополітика робить його дорожчим.
Для Європи це важливий сигнал: різні низьковуглецеві джерела не завжди компенсують одне одного. Спека може одночасно обмежити атомну генерацію, знизити вітер і підвищити попит на кондиціонування. Це означає, що головним викликом стає не лише будівництво нових потужностей, а й розвиток мереж, накопичувачів і резервних джерел.
Ключовим для оцінки наслідків буде не разова подія, а те, чи перетвориться вона на стійку тенденцію. Саме повторюваність таких змін визначає, чи матимуть вони довгостроковий вплив на економіку, безпеку та політичні рішення.
Особливо важливо, що дефіцит виникає в системі, яка ще недавно вважала різноманітність генерації головним захистом від ризику. Події цього літа показують: різні джерела можуть одночасно залежати від однієї погодної ситуації, тому сама кількість технологій не гарантує стабільності.
Практична відповідь — більше накопичувачів, міждержавних перетоків і керованого попиту. Якщо промисловість та споживачі можуть переносити частину навантаження з пікових годин, система менше залежить від дорогих газових станцій у моменти дефіциту.
Джерело: Reuters

1524