838
У віддаленій частині австралійського Квінсленду палеонтологи дослідили унікальний комплекс викопних решток, який показує складний харчовий ланцюг крейдового моря. Усередині скам’янілого іхтіозавра вчені виявили фрагменти щелепи птерозавра, а сам морський хижак, ймовірно, загинув від нападу ще більшого морського рептилії — кроносавра. Про це повідомляє видання Live Science.
«Мішок кісток» зі шлунком, повним здобичі
Комплекс скам’янілостей отримав прізвисько «BOB» (Bag of Bones — «мішок кісток»). Він належав іхтіозавру завдовжки приблизно 6–7 метрів. Іхтіозаври — це вимерла група морських рептилій, схожих на дельфінів, які жили поруч із динозаврами в мезозойську еру, від близько 250 до 90 мільйонів років тому.
Під час нового дослідження вчені виявили в черевній порожнині цього іхтіозавра фрагменти щелепи птерозавра, а також рештки риб і головоногих молюсків. Це перше підтверджене свідчення, що іхтіозаври могли поїдати птерозаврів — літаючих рептилій, які домінували в небі в ті часи.
Результати роботи опубліковані в журналі Gondwana Research і дають змогу по-новому поглянути на раціон цих морських хижаків.
Як загинув давній хижак
Скелет «BOB» знайшли у 2019 році в австралійській глибинці. Він зберігся не повністю: у ньому виявили роздроблені кістки, відсутні ребра та великі ушкодження, схожі на сліди сильного здавлювання.
Дослідники припускають, що ці травми могли бути завдані Kronosaurus queenslandicus — гігантським морським хижаком із групи плезіозаврів, схожим на величезного крокодила. Цей верхівковий хижак жив у давньому Ероманзькому морі на території сучасної Австралії приблизно 120–100 мільйонів років тому.
За версією авторів роботи, іхтіозавр міг загинути у водній товщі — внаслідок атаки кроносавра або з природних причин — а потім занурився на дно. Коли тіло вдарилося мордою об морське дно, частина вмісту шлунка, зокрема рештки птерозавра, могла зміститися до передньої частини черевної порожнини.
Нейтронна візуалізація розкриває приховані кістки
Зберегтися вмісту шлунка у викопному стані вдається дуже рідко: потрібні специфічні умови, зокрема швидке поховання після смерті, щоб запобігти розкладанню та розкиданню решток. Крім того, тварина має загинути невдовзі після останнього прийому їжі, інакше шлункові кислоти повністю перетравлять здобич.
Щоб зазирнути всередину «BOB», не руйнуючи скам’янілості, команда застосувала передові методи нейтронної візуалізації. Ці сканування дали змогу побачити приховані кістки в товщі породи та підтвердити, що вони пов’язані саме з травною системою іхтіозавра.
Один із співавторів дослідження, Метт Вайт (Matt White), зазначив, що сучасні методи сканування значно розширюють можливості палеонтологів: тепер можна не лише визначати, що саме їли давні тварини, а й відтворювати форму окремих органів та внутрішню будову кісток.
Фрагмент харчової мережі Ероманзького моря
Знахідка дає рідкісну можливість відтворити харчову мережу давнього Ероманзького моря, яке вкривало значну частину центральної Австралії в ранній крейдовий період, приблизно 145–100 мільйонів років тому.
Раніше було відомо, що іхтіозаври харчувалися рибою та головоногими, але прямих доказів поїдання птерозаврів не було. Новий матеріал свідчить, що принаймні деякі з них могли живитися літаючими рептиліями, які сідали на воду або гинули й опинялися на поверхні моря.
На думку дослідників, такі знахідки дають цінну інформацію про трофічні взаємодії в давніх екосистемах і допомагають відновити їх у набагато більшій деталізації, ніж це можливо лише за окремими кістками чи зубами.
Скам’янілий іхтіозавр з Австралії показав ланцюг хижаків з’явилася спочатку на Цікавості.
