1369
Тонкі жовтуваті або помаранчеві нитки, які раптово з’являються на овочах, квітах або бур’янах, можуть виявитися не звичайною ліаною, а повитицею. Це паразитична рослина, яка після контакту з господарем утворює спеціальні присоски й починає отримувати від нього воду та поживні речовини.
Повитиця майже не має нормального зеленого листя й не може існувати так само незалежно, як більшість бур’янів. Її стебла обвивають рослину-господаря, а потім проникають у її тканини. Через це заражена культура поступово слабшає, відстає в рості й може значно втрачати врожайність.
Чому просто обірвати нитки недостатньо
Якщо повитиця вже прикріпилася до стебла, частина паразита може залишитися на рослині навіть після поверхневого обривання. З невеликого фрагмента вона здатна продовжити ріст. Тому уражені частини культури часто доводиться зрізати із запасом нижче місця прикріплення.
Сильно заражену рослину іноді доцільніше видалити повністю, щоб паразит не перейшов на сусідні кущі. Вирвану повитицю не залишають на грядці й не закладають у звичайний компост, особливо якщо вона вже почала формувати насіння.
Насіння повитиці здатне довго зберігатися в ґрунті, тому одна пропущена рослина може створити проблему на кілька сезонів. Саме через це боротьбу краще починати одразу після появи перших тонких ниток.
Як зменшити ризик повторного зараження
Потрібно контролювати бур’яни навколо грядки, адже вони також можуть бути господарями паразита. Якщо повитиця розвивається на дикій рослинності поруч, вона легко переходить на культурні рослини.
Також важливо використовувати чисте насіння й не переносити заражений ґрунт на інші частини ділянки. Після роботи з повитицею інструмент бажано очистити.
Цей бур’ян небезпечний саме тим, що після встановлення зв’язку з рослиною-господарем він стає частиною її системи живлення. Тому раннє видалення значно ефективніше, ніж боротьба з уже сформованою жовтою «сіткою» на всій грядці.
.jpg)
.jpg)
