Порізані лопатою або проколоті вилами бульби краще одразу відкладати окремо. Навіть невелика механічна рана порушує природний захисний шар картоплі й створює місце, через яке легше проникають збудники гнилей. Якщо така бульба почне псуватися всередині ящика, проблема може швидко перейти на сусідній урожай.

Під час викопування картоплю намагаються підхоплювати вилами збоку від куща, а не встромляти інструмент безпосередньо під стебла. Але повністю уникнути порізів майже неможливо, особливо на щільному ґрунті.
Пошкоджені бульби не обов’язково одразу викидати. Якщо поріз чистий, картопля здорова й немає ознак гнилі, її можна використати найближчим часом у їжу. Для багатомісячного зберігання вона менш придатна.
Перед сховищем урожай сортують
Окремо відкладають м’які, мокрі, підозріло темні, сильно позеленілі й уражені хворобами бульби. Також не закладають разом із основною масою картоплю з великими порізами та проколами.
Мити картоплю перед довгим зберіганням не потрібно. Сухий ґрунт обережно струшують, а бульбам дають підсохнути в добре провітрюваному затіненому місці.
Перші один-два тижні картопля проходить період загоєння дрібних поверхневих ушкоджень. Для цього потрібні темрява, вентиляція та помірна температура.
У сховищі потрібні темрява й повітря
Світло спричиняє позеленіння, тому картоплю зберігають у темному місці. Водночас ящики або мішки повинні пропускати повітря — герметичний пластик створює конденсат і підвищує ризик гнилі.
Під час зими запас періодично перебирають. Будь-яку м’яку або мокру бульбу краще забрати одразу, поки псування не поширилося.
Джерело: https://extension.umn.edu/vegetables/growing-potatoes

1049