1019
Марсохід NASA Perseverance подолав на Червоній планеті символічну марафонську дистанцію — 42,2 кілометра, або 26,2 милі. На накопичення цього шляху апарату знадобилося близько п’яти років і чотирьох місяців повільного, обережного руху нерівною марсіанською поверхнею. Для роботи, що не може дозволити собі жодної фатальної помилки за мільйони кілометрів від майстерні, це помітне інженерне досягнення.
Perseverance працює в кратері Джезеро — місці, де колись, імовірно, існувало давнє озеро й річкова дельта. Саме тому цей район обрали для пошуку слідів можливого давнього життя. Апарат рухається дуже неквапливо: він щодня проходить лише десятки чи сотні метрів, ретельно обираючи маршрут, аби не застрягнути в піску й не пошкодити колеса об гостре каміння. Значну частину шляху марсохід планує самостійно, за допомогою бортової системи автономної навігації, яка аналізує рельєф і сама уникає перешкод.
По дорозі ровер не просто накручує кілометри, а виконує головну наукову місію — вивчає геологію кратера й збирає зразки марсіанських порід та ґрунту в герметичні пробірки. Ці зразки залишають на поверхні й зберігають на борту з розрахунком на майбутню місію, яка колись має доправити їх на Землю для детального аналізу в лабораторіях. Кожна зупинка й кожне буріння додають дані про минуле планети та її потенційну придатність для життя.
Подолання марафонської позначки — це насамперед демонстрація витривалості й надійності техніки в надзвичайно суворих умовах, де перепади температур, пил і радіація безперервно випробовують кожен вузол апарата. Кожен пройдений кілометр розширює карту досліджуваної місцевості й наближає науковців до відповіді на одне з найбільших питань: чи існувало колись життя за межами Землі. Досвід тривалої автономної їзди також стане у пригоді під час проєктування майбутніх, ще амбітніших роверів і пілотованих експедицій.
