989
Супутникові знімки NASA показали рідкісне видовище: величезні ділянки Чорного моря забарвилися в яскраво-бірюзовий колір, ніби хтось розлив по темній воді молочно-блакитну фарбу. Причина ефектного явища — не забруднення чи аварія, а сезонне цвітіння мікроскопічних водоростей коколітофорид, яке щороку перетворює звичні темні хвилі на світлу палітру, видиму навіть з орбіти.
Коколітофориди — це одноклітинний фітопланктон, вкритий крихітними пластинками з карбонату кальцію, або кальциту. Коли ці організми масово розмножуються у верхньому, освітленому шарі води, їхні білі «панцирі» відбивають і розсіюють сонячне світло, через що поверхня моря з космосу здається бірюзовою чи молочно-зеленою. Цвітіння здатне охоплювати тисячі квадратних кілометрів і найяскравіше проявляється наприкінці весни та влітку, коли вода прогрівається, а поживних речовин і сонця вистачає.
Зображення отримали прилади NASA, які регулярно фіксують колір поверхні океанів і морів. Для Чорного моря такі спалахи — щорічне явище: майже замкнута форма басейну, приплив річкових вод із поживними речовинами та стійке розшарування товщі створюють майже ідеальні умови для планктону. Науковці використовують подібні знімки, щоб відстежувати динаміку цвітіння, оцінювати стан морської екосистеми та порівнювати ситуацію рік до року.
Попри мальовничість, такі процеси мають вагоме наукове значення. Коколітофориди — важлива ланка морського харчового ланцюга й учасники глобального кругообігу вуглецю: будуючи кальцитові пластинки, вони впливають на те, скільки вуглекислого газу вода поглинає з атмосфери. Спостереження з орбіти дають змогу вченим краще розуміти, як потепління клімату й людська діяльність змінюють життя навіть відносно невеликих і закритих водойм, до яких належить і Чорне море. Тому за красивою бірюзовою картинкою стоять цілком практичні дані про здоров’я одного з найважливіших для України морів.
