979
Астероїд, що 66 мільйонів років тому обірвав епоху динозаврів, належав до одного з найрідкісніших класів космічних тіл — вуглецевих хондритів типу CO. До такого висновку дійшли вчені, дослідивши тонкий шар глини, який удар розкидав по всій планеті.
Аналіз ґрунтувався на високоточних вимірах ізотопів нікелю в зразках цього глобального шару, зібраних роками в різних куточках світу. Хімічний «підпис» указав саме на CO-хондрит (клас Орнан) — надзвичайно рідкісний тип, що становить лише крихітну частку від і без того нечисленних вуглецевих хондритів, знайдених на Землі. Дослідження очолив професор Філіпп Клас із Вільного університету Брюсселя під час роботи в Центрі ізотопних і геохімічних досліджень університету Британської Колумбії. Статтю опублікували в липні 2026 року в журналі Science Advances.
Знахідка не лише встановлює «особу» вбивці, а й ставить під сумнів давню версію про механізм вимирання. Десятиліттями головним винуватцем «ударної зими» вважали сірку, викинуту в атмосферу під час зіткнення. Проте CO-хондрити містять помітно менше летких елементів — вуглецю, цинку, води й особливо сірки, — ніж інші типи метеоритів.
Це означає, що сірка навряд чи була «димлячим пістолетом» катастрофи. Імовірніше, ключову роль зіграв дрібний пил, піднятий ударом у верхні шари атмосфери: він надовго заблокував сонячне світло, обваливши фотосинтез і харчові ланцюги.
Окрім уточнення причин наймасштабнішого вимирання в історії, результат підкреслює, наскільки не пощастило динозаврам. Тіла типу CO прилітають із віддалених ділянок Сонячної системи й трапляються вкрай рідко, тож саме таке зіткнення було подією надзвичайно малоймовірною. Розуміння точного складу імпактора також допомагає точніше моделювати, що саме відбувається з атмосферою та кліматом планети після удару астероїда — знання, актуальне й для оцінки сучасних космічних загроз.
