1149
Урожайний рік може стати для яблуні або груші не лише приводом для радості, а й серйозним навантаженням. Коли на тонкій гілці одночасно наливаються десятки плодів, деревина поступово прогинається, а в місці відходження від стовбура зростає ризик тріщини. Особливо небезпечними стають серпневі зливи та сильний вітер, коли до ваги плодів додається мокре листя.
Якщо гілка вже помітно змінила природний кут і її кінець опустився майже до землі, чекати розлому не варто. Під неї встановлюють опору — міцну рейку або спеціальну підпірку з широкою верхньою частиною, яка не врізається в кору.
Контактне місце бажано обмотати тканиною, гумою або іншим м’яким матеріалом. Жорстка тонка дошка під вагою гілки здатна пошкодити кору не менше, ніж сам перегин.
Опора повинна приймати вагу, а не піднімати гілку силою
Не потрібно різко випрямляти деревину до положення, у якому вона росла навесні. Якщо гілка кілька тижнів була сильно навантажена, агресивне підняття створює нову напругу. Підпірку ставлять так, щоб вона лише зняла частину ваги плодів.
На молодих деревах проблему краще попереджати ще на початку літа — проріджувати надмірну кількість зав’язей. Це дозволяє залишеним яблукам і грушам вирости більшими й одночасно зменшує ризик розламування скелетних гілок.
Якщо ж урожай уже майже стиглий, частину найбільших плодів можна зняти раніше, особливо на найтонших кінцях гілок.
Тріщину не залишають без уваги
Якщо деревина вже почала розходитися біля розвилки, урожай із пошкодженої частини краще зменшити. Невеликі свіжі розриви іноді можна стабілізувати, але великі структурні пошкодження варто оцінити разом із фахівцем.
Після збору врожаю опори не обов’язково залишати назавжди. Восени дерево оглядають і планують формування крони так, щоб наступного року вага плодів розподілялася рівномірніше.
Джерело: https://www.rhs.org.uk/advice/grow-your-own/in-month/august-jobs
