1698
У дитинстві й студентські роки знайомства часто виникають самі собою: люди щодня бачаться на навчанні, у гуртках, гуртожитках або на спільних заходах. У дорослому житті таких природних місць стає менше. Віддалена робота, переїзди та нестабільний графік ще більше скорочують кількість випадкових контактів. На цьому тлі з’являються сервіси, які пропонують майже те саме, що застосунки для знайомств, але без романтичної складової — підібрати потенційних друзів і запропонувати подію, де можна зустрітися наживо.
Причина популярності такого формату зрозуміла. За даними, які наводить британське видання, значна частина молодих дорослих регулярно відчуває самотність. При цьому традиційні способи знайомств працюють гірше, ніж раніше. Великі групи у соціальних мережах часто перетворюються на дошки оголошень, а не на справжні спільноти, де люди реально знайомляться.
Нові платформи намагаються зробити процес більш структурованим. Користувач заповнює профіль, вказує інтереси, спосіб життя, іноді професію, а система підбирає події та групи людей, з якими потенційно може бути простіше знайти спільну мову.
Люди платять не лише за саму зустріч
Частина таких сервісів працює за підпискою. Вартість може становити приблизно 20 фунтів на місяць, хоча є й дешевші довгострокові пакети або оплата за окремий захід. Організатори пояснюють, що гроші потрібні не за «доступ до незнайомців», а за підбір людей, оренду приміщень, організацію майстер-класів і саму структуру зустрічей.
Є й психологічний ефект оплати. Засновники сервісів помітили, що на безкоштовні події люди частіше просто не приходять. Якщо ж місце оплачено, учасники ставляться до зустрічі серйозніше й рідше скасовують участь в останній момент.
Водночас дружба не виникає за одну вечерю. Один із сервісів стверджує, що в середньому людині потрібно близько трьох подій, щоб знайти когось, із ким захочеться продовжити спілкування вже поза платформою. Це важливий момент: алгоритм може лише створити ситуацію для знайомства, але не гарантує близькості.
Деяким користувачам більше подобається оплата за конкретний захід, а не щомісячна підписка. Вони пояснюють це тим, що абонемент створює відчуття обов’язку відвідувати певну кількість зустрічей, тоді як разова оплата залишає більше свободи.
Головне питання — чи потрібен алгоритм для того, що раніше відбувалося природно
Критики такого підходу вважають дивним саме існування платної дружби як послуги. Але організатори відповідають: сучасні міста й робочий ритм змінилися настільки, що природних середовищ для знайомств стало менше. Якщо раніше люди роками бачили одних і тих самих сусідів, колег або відвідувачів місцевого клубу, то сьогодні багато контактів стали короткими й випадковими.
Навіть засновники платформ визнають, що ідеальний результат для них парадоксальний: люди мають знайти друзів і перестати потребувати сервісу. Тобто технологія тут виступає не заміною дружби, а способом організувати першу зустріч.
Для українського читача сама модель може бути цікавою ще й через масові переїзди останніх років. Після зміни міста або країни багато дорослих опиняються в ситуації, коли поруч немає звичного кола спілкування. У такому разі будь-який структурований спосіб знайти людей зі схожими інтересами може виявитися кориснішим, ніж нескінченно чекати випадкового знайомства.
