Абрикос добре росте в теплих сонячних місцях, але молоде дерево значно чутливіше до першої зимівлі, ніж доросле. Саме тому строк посадки залежить від клімату. У регіонах із м’якою довгою осінню саджанець ще встигає утворити нові корені, а там, де морози приходять швидко, безпечнішим стає весняний варіант.

Після посадки будь-яке дерево переживає стрес. Частина дрібних коренів пошкоджується при викопуванні та транспортуванні, і рослині потрібен час на відновлення. Якщо земля промерзає через два-три тижні, цей процес зупиняється занадто рано.
Що дає весняна посадка
Навесні абрикос висаджують після того, як ґрунт уже можна нормально обробляти, але до початку активного росту. Попереду залишається повний сезон для розвитку коренів і пагонів.
До осені таке дерево вже значно краще закріплене в землі й має більше шансів нормально пережити морози.
Для посадки обирають сонячну ділянку, захищену від застою холодного повітря й надлишку води. Абрикос особливо погано переносить постійно мокре коріння.
Коли осіння посадка все ж допустима
У теплих регіонах, де до промерзання ґрунту залишається багато тижнів, осінній саджанець може нормально прижитися. Особливо якщо він контейнерний і коренева грудка майже не пошкоджується.
Після посадки дерево добре поливають і мульчують пристовбурне коло. Мульчу не притискають до стовбура, щоб кора не залишалася постійно вологою.
Тому рішення між осінню й весною визначає не календар, а реальна тривалість теплої погоди. У холоднішому кліматі весна дає молодому абрикосу значно більше часу на підготовку до першої зими.
При весняній посадці саджанець теж не можна затягувати до моменту, коли він уже активно розпустив листя. Чим раніше дерево висаджене після відтавання ґрунту, тим менше воно втрачає вологу через надземну частину до повного відновлення коренів.

1788