1231
Погризені черевики, роздерта подушка, сліди зубів на ніжці стола — знайома картина для багатьох власників собак, особливо цуценят. Перша реакція — розсердитися й покарати. Але фахівці з поведінки тварин одностайні: покарання тут не працює, а часто лише погіршує ситуацію. Щоб відучити собаку псувати речі, треба спершу зрозуміти, чому він це робить, і діяти терпляче й розумно, а не через страх, крик чи фізичний вплив на беззахисну домашню тварину.
Гризіння для собаки — це природна потреба, а не свідома шкода чи помста. Через рот тварини досліджують світ, знімають напруження, розробляють щелепи. Тому докоряти собаці за те, що закладено в його природі, просто безглуздо й несправедливо. Завдання господаря — не заборонити гризти взагалі, а спрямувати цю потребу в безпечне русло й усунути справжні причини руйнівної поведінки, а не марно боротися з її наслідками день у день.
Чому собака псує речі
У цуценят головна причина — прорізування зубів: чухаючи ясна, вони гризуть усе підряд, і це поступово минає з віком. У дорослих собак найчастіше винні нудьга й надлишок енергії: тварина, яка мало гуляє й не має чим зайнятися вдома, знаходить розвагу самотужки. Гризіння також знімає стрес, тож нерідко це ознака тривоги розлуки, коли собака псує речі саме за відсутності господаря, а не в його присутності поруч із ним.
Іноді причина в тому, що собака просто не знає, що можна, а що ні. Якщо йому не показали чіткої межі й не дали власних іграшок, він робить цілком логічний висновок: гризти можна все, до чого дотягнешся. А ще собаки обожнюють речі із запахом господаря — саме тому взуття й одяг страждають найчастіше, адже вони пахнуть найріднішою й найулюбленішою для тварини людиною в цілому світі, за якою вона сумує.
Як виправити ситуацію лагідно
Найперше — забезпечте собаку достатнім вибором власних міцних іграшок і жувальних кісточок, щоб задовольнити природну потребу. Прибирайте цінні речі, взуття й дроти подалі, поки тварина не навчилася меж. Коли собака бере щось заборонене, спокійно заберіть це й одразу дайте натомість його іграшку, а щойно він почне гризти саме її — щиро й одразу похваліть, закріплюючи правильну й бажану поведінку заохоченням.
Не менш важливо позбутися причин: більше гуляйте, грайтеся, давайте розумове навантаження — втомлений і задоволений собака не шукає, що зіпсувати. За підозри на тривогу розлуки терпляче працюйте над спокійним залишенням тварини на самоті. І головне — терпіння: виховання без криків і покарань дає повільніший, зате надійний результат і збереже довіру та теплі стосунки між вами й вашим улюбленцем на довгі роки.
