233
Навіть звичайна активність протягом дня — прогулянка, підйом сходами чи домашні справи — пов’язана з кращим настроєм і відчуттям енергії. Такого висновку дійшли дослідники, які об’єднали дані понад 8000 людей із різних країн.
Деталі
Роботу провели вчені з Ruhr University Bochum, Paris Lodron University of Salzburg, Karlsruhe Institute of Technology та Central Institute of Mental Health in Mannheim. Результати опубліковані в Nature Human Behaviour.
Дослідники використовували дані 67 міжнародних наукових груп. До аналізу увійшли понад 300 тисяч анкет про настрій від більш ніж 8000 учасників. Це одна з найбільших робіт про зв’язок повсякденного руху та емоційного стану.
На відміну від лабораторних експериментів, тут вивчали реальне повсякденне життя. Смартфони, переносні пристрої та регулярні опитувальники давали змогу фіксувати, скільки люди рухалися і як вони почувалися в різні моменти дня.
Виявилося, що загалом люди почувалися краще до і після фізичної активності. Особливо стійким був зв’язок із відчуттям енергії: понад 95% учасників почувалися енергійніше до або після руху.
Але був і нюанс: спокій, навпаки, знижувався. Тобто після руху людина могла почуватися бадьоріше і краще, але не обов’язково більш розслабленою.
Дослідження також показало зворотний бік зв’язку: люди частіше рухалися, коли вже були в гарному настрої. Тож рух та емоційний стан, імовірно, посилюють одне одного.
Чому це важливо
Багато хто знає, що фізична активність корисна, але одного знання часто недостатньо, щоб більше рухатися. Нова робота показує, що мотивацію можна шукати не тільки в довгостроковій користі для здоров’я, а й у короткостроковому ефекті: навіть невеликий рух протягом дня може бути пов’язаний з кращим самопочуттям.
Особливо помітним зв’язок виявився у людей із нижчим рівнем благополуччя. За словами авторів, це підкреслює потенціал повсякденного руху для людей, які психологічно вразливіші.
При цьому вчені підкреслюють: дані поки що не доводять причинність. Щоб зрозуміти, чи дійсно рух покращує настрій у кожному конкретному випадку і як це можна використовувати в терапії або профілактиці, потрібні додаткові інтервенційні дослідження.
Бекграунд
Раніше користь руху для настрою частіше вивчали в лабораторіях або в дослідженнях, де людей оцінювали в один момент часу. Нова робота важлива тим, що спирається на повсякденні дані: учасники жили звичайним життям, а пристрої та опитувальники фіксували їхню активність і стан багаторазово протягом дня.
Це дає змогу краще зрозуміти не тільки загальний принцип «спорт корисний», а й практичнішу річ: настрій може бути пов’язаний із простими щоденними діями — пройтися пішки, піднятися сходами, зробити прибирання, вийти з дому.
Але це не означає, що рух однаково діє на всіх. У більшості учасників настрій був кращим поруч із періодами активності, але в частини людей він знижувався. Тому автори вважають важливим далі вивчати особисті та контекстні чинники: який вид активності, для кого і в якій ситуації працює найкраще.
