Ексголова МОЗ розповіла, чи варто боятися пандемії хантавірусу

У країнах світу після пандемії COVID-19 запроваджені чіткі протоколи реагування на вірусні загрози, що дозволяє діяти більш організовано та передбачувано.

Про це заявила міністерка охорони здоров’я у 2019–2020 роках Зоряна Скалецька в етері Еспресо.

«Перше і ключове те, що зараз ми вже бачимо іншу картину (ніж під час пандемії коронавірусу, — ред.). ВООЗ до коронавірусу багато зосереджувала увагу, що давайте мати домовлені всередині країни і на міжнародному рівні протоколи реагування. Давайте більше зосереджувати увагу на профілактиці поширення тих чи інших захворювань в разі спалахів. І, власне, після цього коронавірусу висновки були зроблені», — сказала вона.

За словами Скалецької, нині країни демонструють значно більш скоординовану реакцію на потенційні спалахи інфекцій.

«І на сьогодні ключове ми маємо розуміти, ми бачимо, наскільки зовсім інакше реагують країни. В них є протоколи відповідні, ми бачимо, як вони комунікують, всі країни, як комунікує ВООЗ, як вони відслідковують всіх осіб, котрі були не лише на лайнері, але і потім контактували з ними, максимально дотримуються всі протоколи», — зазначила ексміністерка.

Вона наголосила, що після COVID-19 система реагування стала значно більш структурованою.

«Власне, це очікував ВООЗ перед коронавірусом, що така була злагоджена робота», — додала Скалецька.

«І тут, знову ж таки, слово карантин, воно стосується певних ситуації в новинах окремих осіб, і їх поміщення на певний час для ізоляції… Але воно не стосується масових рішень і масових обмежень прав людей», — пояснила вона.

За словами Скалецької, нині карантинні заходи застосовуються точково — щодо окремих осіб або ситуацій, а не на рівні державних локдаунів.

Вона також наголосила, що нинішні рішення базуються на значно ширшій науковій базі, ніж під час появи COVID-19.

«Тут ключова річ, нам всім просто пам’ятати про те, що і як ми в карантині розміщали наших людей. Так само і зараз відбувається все згідно з чинних санітарних правил», — сказала Скалецька.

Вона додала, що нині міжнародні організації, зокрема ВООЗ та Європейський центр контролю за захворюваннями, мають значно більше даних про віруси та способи їх поширення.

«Вони зараз спостерігають, вивчають передачу від людини до людини… Тому в даній ситуації ми спостерігаємо і бачимо злагоджену роботу. Нема того хаосу, нема того, що мало місце в 20-му році», — підсумувала вона.

Спалах Хантавірусу

На круїзному лайнері MV Hondius під прапором Нідерландів стався спалах хантавірусу.

На борту перебувало 147 пасажирів та членів екіпажу, коли у неділю, 3 травня 2026 року, Всесвітня організація охорони здоров’я вперше повідомила про кластер важких респіраторних захворювань серед пасажирів.

На момент першого повідомлення 34 пасажири вже залишили судно, яке вирушило з Аргентини у березні та здійснювало маршрут із зупинками в Антарктиці та інших регіонах, після чого попрямувало на північ до вод поблизу Кабо-Верде на захід від Африки.

Після появи інформації про спалах судно тимчасово затримали в цьому районі.

Згодом стало відомо, що хантавірус підтвердили у шести осіб. Раніше повідомлялося про вісім підозрюваних випадків інфікування, однак ці дані були уточнені.

Троє інфікованих померли.

Хантавірус — це потенційно смертельне вірусне захворювання, яке зазвичай переносять і поширюють гризуни.

Ми раніше інформували, що світ занепокоєний через спалах рідкісного хантавірусу на круїзному лайнері, що вже забрав кілька життів.

Сортувати: Нові Надіслати