538
1 квітня 2026 року NASA запустило місію Artemis II — перший пілотований обліт Місяця з грудня 1972 року. Як повідомляє The Telegraph, в останні години перед стартом агентство стежило не лише за погодою на Флориді, а й за активністю Сонця: потужний сонячний спалах спровокував радіопомехи і підняв тривогу щодо безпеки екіпажу. Зрештою ракета злетіла, і чотири астронавти вирушили у 700-тисячомильну подорож навколо Місяця.
Що відомо коротко
- Artemis II стартувала 1 квітня 2026 року о 18:24 EDT із майданчика 39B Космічного центру Кеннеді на Флориді.
- На борту чотири астронавти: Рейд Вайзман (командир), Віктор Гловер (пілот), Крістіна Кох і канадець Джеремі Хансен — усі четверо встановлять рекорди як перші представники своїх груп поза низькою орбітою Землі.
- 29 березня зафіксовано сонячний спалах класу X1.4, NASA оцінило ймовірність нового небезпечного спалаху у 10 відсотків протягом 48 годин.
- Місія триватиме близько 10 діб і завершиться приводненням у Тихому океані — перший пілотований обліт Місяця за 54 роки.
- Artemis II — п’ята спроба NASA запустити ракету SLS після серії технічних проблем і перенесень, що розтягнулись на роки.
Що таке місія Artemis II і чому вона унікальна
Програма Artemis — це американський план повернення людини на Місяць, названий на честь сестри Аполлона у грецькій міфології. Artemis II є першим кроком із людьми на борту: не посадкою, а обльотом по траєкторії вільного повернення — тій самій схемі, що рятувала «Аполлон-13» у 1970 році. Капсула Orion на надважкій ракеті SLS облетить Місяць і повернеться на Землю, подолавши загалом близько 700 000 миль.
Місія встановить відразу кілька рекордів. Віктор Гловер стане першою темношкірою людиною, що вийшла за межі низької орбіти. Крістіна Кох — першою жінкою у далекому космосі. Рейд Вайзман побʼє рекорд найстаршого астронавта поза низькою орбітою. А канадець Джеремі Хансен стане першим громадянином не США, який дістанеться Місяця. Як нагадують попередні матеріали про підготовку цієї місії, ніхто молодший за 54 роки не жив у часи, коли люди перебували так далеко від Землі.
Деталі загрози з боку Сонця
За три дні до старту, 29 березня, Сонце зафіксувало спалах класу X1.4 — найпотужнішої категорії, яка здатна спричиняти тривалі радіаційні шторми. Пік припав на 23:19 UTC. NASA і Національне управління океанічних та атмосферних досліджень (NOAA) оголосили стан підвищеної готовності.
На брифінгу напередодні старту метеоролог запуску Марк Бургер повідомив: ймовірність нового спалаху помірного рівня в наступні 48 годин становила 55 відсотків, а небезпечного спалаху класу X — 10 відсотків. «Сонячний прогноз робить земний прогноз погоди простим завданням. Сонце — це майже жива істота з власним розумом», — сказав він. Зрештою NASA оцінило ситуацію як некритичну: активна група сонячних плям ще не повернулась у центр сонячного диска, і більша частина енергії спалаху не була спрямована у бік Землі.
Водночас NOAA попереджало: якщо та сама група плям активізується, коли повернеться в центральне поле зору, вплив на Землю і космічних апаратів може бути значно сильнішим. Прогноз підтвердили незалежні вчені — зокрема Віктор Веласко Ерера з Національного автономного університету Мексики рекомендував взагалі відкласти місію до другої половини 2026 року, посилаючись на підвищений цикл сонячної активності.
Що показали останні перевірки перед стартом
NASA розпочало офіційний зворотний відлік у ніч із понеділка на вівторок о 21:44 за лондонським часом. Заправлення 98-метрової SLS розпочалось о 12:45 за лондонським часом. Вікно запуску тривало рівно дві години — від 18:24 до 20:24 EDT, і NASA скористалося першою можливістю.
На борту Orion екіпаж пройшов перевірку герметичності люка, тестування систем зв’язку та радіаційного сховища. Головна льотна директорка Емілі Нельсон пояснила протокол у разі сонячного удару: «У нас є секція корабля, де екіпаж може укритися, і ми залишатимемо їх там, доки не дамо відбій щодо радіаційної події». Показово, що відпрацювання радіаційного укриття вже закладено у перелік тестових завдань місії — незалежно від того, станеться сонячний шторм чи ні.
Проблем із погодою майже не виникло: ймовірність метеорологічного зриву становила лише 20 відсотків, а незначний дощ вкладався в прийнятні межі. «Навіть якщо будуть зливи, у нас є двогодинне вікно — ми зможемо знайти просвіт між ними», — зазначив Бургер.
Чому це важливо для майбутнього освоєння Місяця
Artemis II — не лише символічне повернення людини до Місяця. Це польовий іспит ракети SLS і капсули Orion перед наступним, принципово важливішим кроком — Artemis III, що передбачає першу з часів «Аполлона» посадку на місячну поверхню, запланованою на 2028 рік, і першу в історії посадку жінки та темношкірої людини.
Вже зараз дослідники готуються до практичного використання Місяця: нові дослідження місячного реголіту показали, що гострий дрібний пил зворотного боку, незважаючи на свої складності, може стати ідеальним будівельним матеріалом для майбутніх баз. Паралельно NASA розробляє технології видобутку ресурсів і виробництва кисню безпосередньо на Місяці.
Сонячна загроза нагадує: польоти людини до Місяця завжди були балансуванням на межі — як «Аполлон-13» у 1970-му демонстрував, наскільки непередбачуваними можуть бути обставини у глибокому космосі. Тоді саме траєкторія вільного повернення, ідентична тій, яку використовує Artemis II, врятувала трьох астронавтів.
Цікаві факти
- Запуск Artemis II відбувся рівно в День дурня — 1 квітня. NASA спеціально відзначило цей збіг: «Так, ми справді відправляємо астронавтів до Місяця в День дурня. Це не жарт», — написало агентство в офіційних соцмережах. Деталі запуску підтверджує офіційна сторінка NASA.
- Після виходу за межі магнітосфери Землі астронавти зазнаватимуть дози космічного випромінювання, яка за даними Rice University еквівалентна приблизно одному рентгену грудної клітини щодня — навіть без сонячних спалахів.
- Ракета SLS є найпотужнішою ракетою, яку коли-небудь виводила на старт NASA, перевершуючи тягу Saturn V епохи «Аполлона» майже на 15 відсотків. Детальні характеристики наводить NASA на офіційному порталі місії.
- Поки Artemis II облітає Місяць, повний рожевий Місяць у ту ж ніч 1 квітня 2026 року досяг піку о 22:12 EDT — астрономічний збіг, якого не планувало жодне агентство. Цікавинки повних місяців детально описує Space.com.
FAQ
Хто летить на борту Artemis II і чим вони унікальні? Екіпаж: командир Рейд Вайзман, пілот Віктор Гловер, фахівці місії Крістіна Кох (NASA) і Джеремі Хансен (Канадське космічне агентство). Гловер — перша темношкіра людина поза низькою орбітою, Кох — перша жінка у далекому космосі, Хансен — перший не-американець, що дістався Місяця.
Чи небезпечні сонячні спалахи для астронавтів Artemis II? Так, і NASA розробило протокол. У разі потужного спалаху екіпаж евакуюється в центральні відсіки Orion, де товщина конструкцій і обладнання забезпечує більший захист від радіації. Відпрацювання цього протоколу включено як офіційний тестовий пункт місії.
Чи сяде Artemis II на Місяць? Ні. Місія виконає обліт по траєкторії вільного повернення — без виходу на орбіту і без посадки. Мета — перевірити всі критичні системи SLS і Orion з людьми на борту. Посадка запланована для наступної місії Artemis III, орієнтовно у 2028 році.
WOW-факт: Остання людина, що ступала на Місяць — командир «Аполлона-17» Юджин Сернан — перед від’їздом подряпав ініціали своєї маленької доньки на місячному пилу і промовив: «Ми йдемо так само, як прийшли, і, дасть Бог, повернемося з миром і надією для всього людства». Це сталося 14 грудня 1972 року. Artemis II злетіла рівно через 19 506 днів після тих слів.
Сонце погрожує місії NASA до Місяця потужним спалахом класу X з’явилася спочатку на Цікавості.
