1850
Саме дрібні, на перший погляд, невинні помилки найчастіше стають причиною розчарувань.
Надмірна любов у вигляді поливу
Фіалка не терпить крайнощів, особливо коли йдеться про вологу. Надмірний полив призводить до того, що ґрунт перестає “дихати”, а коріння повільно втрачає силу. Листя стає м’яким, темніє біля основи, а сама рослина виглядає втомленою навіть у світлому місці. Правильний ритм — коли верхній шар ґрунту встигає злегка підсохнути, а вода не застоюється в піддоні.
Холодне або пряме світло
Відомо, що фіалка любить світло, але не сонце. Під прямими променями її листя вкривається світлими плямами, наче обпечене. Водночас нестача освітлення робить розетку пухкою, витягнутою, а цвітіння відкладається на невизначений час. Найкраще місце — розсіяне світло, де день яскравий, але без різких контрастів.
Невідповідний ґрунт
Звичайна садова земля — поганий вибір для фіалки. Вона занадто важка, затримує вологу й ущільнюється. У такому середовищі коріння не розвивається, а рослина поступово втрачає декоративність. Легкий, повітропроникний субстрат із домішками розпушувачів — саме те, що дозволяє фіалці почуватися впевнено й стабільно.
Великий горщик “на виріст”
Здається логічним дати рослині більше простору, але з фіалкою це не працює. У занадто великому горщику вона спрямовує сили не на цвітіння, а на освоєння ґрунту. Листя росте, а бутони зникають із планів надовго. Компактний горщик, де коріння швидко освоює простір, стимулює пишне й регулярне цвітіння.
Ігнорування гігієни рослини
Старе, пожовкле листя, засохлі квітконоси й пил на листових пластинах — не дрібниці, а сигнал небезпеки. Вони заважають нормальному розвитку розетки й псують зовнішній вигляд. Регулярне видалення зайвого та легке очищення листя допомагають фіалці зберігати охайність і силу.
