3933
Місія NASA Carruthers Geocorona спрямована на безперервне спостереження екзосфери Землі, найвіддаленішого й найменш вивченого шару атмосфери.
Екзосфера — це «розріджена зовнішня оболонка атмосфери, заповнена переважно атомами водню». Саме вона формує слабке ультрафіолетове світіння, відоме як геокорона. Уперше цю область частково зафіксували під час місії «Аполлон-16». Однак повна протяжність шару тоді залишилася поза полем зору.
Нова місія названа на честь Джорджа Каррутерса, піонера ультрафіолетової астрономії. За словами Лари Уолдроп, «світла хмара водню навколо Землі простягається набагато далі, ніж ми очікували». Сучасні оцінки вказують, що екзосфера може сягати половини відстані до Місяця. Це радикально змінює уявлення про межі атмосфери.
Обсерваторію Carruthers було запущено у вересні 2025 року на ракеті Falcon 9. Космічний апарат вирушив до точки Лагранжа L1, тобто «гравітаційно стабільної області між Землею і Сонцем». Звідти він зможе спостерігати екзосферу цілком. Положення L1 дає унікальну оглядову перспективу.
Художня концепція п’яти точок Лагранжа між Сонцем і Землею в космосі. У точках Лагранжа гравітаційне тяжіння двох великих мас протидіє одне одному, що дозволяє космічним апаратам зменшити витрату палива, необхідну для утримання позиції. Точка L1 системи Земля-Сонце забезпечує безперервний огляд Сонця і стане місцем проведення трьох нових місій з геліофізики в 2025 році: міжзоряного зонда NASA (IMAP), обсерваторії Carruthers Geocorona Observatory NASA та Space Weather Follow-On – Lagrange 1 (SWFO – L1) NOAA. Джерело: Концептуальна лабораторія зображень NASA/Кристофер Кім
На борту апарата встановлено дві ультрафіолетові камери — ближнього і широкого поля. Вони дозволять відстежувати рух атомів водню та процеси атмосферного витоку. Алекс Глосер зазначає, «раніше у нас не було місії, повністю присвяченої екзосфері». Дані дадуть змогу покращити прогнози космічної погоди.
Екзосфера відіграє ключову роль у взаємодії Землі з сонячними викидами. Саме тут зароджуються процеси, що можуть становити небезпеку для супутників і астронавтів. Крім того, вона пов’язана з повільною втратою водню. Цей механізм важливий для розуміння збереження води.
Вивчаючи екзосферу Землі, вчені отримують еталон для дослідження екзопланет. Як підкреслює Уолдроп, «розуміння втечі атмосфери на Землі допоможе оцінити придатність інших планет для життя». Таким чином місія Carruthers має значення далеко за межами навколоземного простору.
NASA вперше зафільмує невидимий край атмосфери Землі з’явилася спочатку на Цікавості.
