2408
Квітникарі вказали, де ховається головна причина, чому грядка, обіцяна бути феєричною, перетворюється на хаотичну гущавину без квітів.
Головна помилка, що “краде” цвітіння
Багато квітів чудово миряться з густими посівами. Настурції, чорнобривці чи айстри охоче розділяють клаптик землі з сусідами. Але жоржини — не з цієї компанії. Вони мають потужне коріння, яке швидко розростається, і пишне листя, що створює щільну тінь.
Якщо насіння посіяне надто густо, сходи починають конкурувати: слабші відстають у рості, сильні витягуються, а бутонів не дають взагалі. Так грядка, де мали бути десятки великих жоржин, перетворюється на суцільну зелену масу без барв.
Тож головне правило — жоржини потребують простору для дихання. Сіяти їх варто або дуже рідко (із запасом місця), або після проростання залишати тільки найміцніші паростки. А якщо є змога, краще вирощувати через розсаду: тоді саджанці висаджують на постійне місце з інтервалом приблизно 20 сантиметрів між кущиками. Це гарантія того, що кожна рослина отримає достатньо світла й поживи.
І ще деякі важливі поради
Жоржини не надто вибагливі, проте вдячні за родючий і пухкий ґрунт. Добре ростуть на суглинках із додаванням перегною або компосту. Перед посадкою варто перекопати землю з невеликою кількістю золи — вона допоможе запобігти закисленню, якого жоржини не люблять. Після появи бутонів рослини слід підживити розчином золи або настоєм трав, щоб стимулювати рясне цвітіння.
Крім того, пам’ятайте, жоржини люблять воду, але не застій. Поливати їх потрібно регулярно, особливо в спеку, однак без фанатизму. Краще вранці або ввечері, під корінь, щоб не обпалити листя. Ну а мульча з перегною чи скошеної трави допоможе зберегти вологу й водночас збагатить землю.
