Парвовірус у людей: що потрібно знати про цю інфекцію

47

Парвовірусна інфекція — маловідома, але поширена вірусна хвороба, яка може вражати як дітей, так і дорослих. У людей її спричиняє парвовірус людини B19, який відноситься до сімейства Parvoviridae. Хоча більшість випадків хвороби проходять у легкій формі, для деяких категорій пацієнтів — зокрема вагітних жінок, людей з ослабленим імунітетом або анемією — парвовірус може становити серйозну небезпеку. У цій статті розглянемо основні симптоми які має парвовірус, способи його передачі, ускладнення та методи профілактики.

Що таке парвовірус B19

Парвовірус B19 — це ДНК-вмісний вірус, який здатний уражати еритроїдні клітини кісткового мозку, порушуючи процес утворення червоних кров’яних тілець. У дітей він найчастіше викликає захворювання під назвою інфекційна еритема (також відома як «п’ята хвороба»), тоді як у дорослих може провокувати інші форми прояву.

Вірус передається повітряно-крапельним шляхом, через слину, кров або трансплацентарно — від матері до плода.

Основні симптоми парвовірусу в людей

У більшості випадків інфекція протікає безсимптомно або з незначними проявами, особливо в дорослих. Проте клінічна картина може включати:

  1. Лихоманка — помірне підвищення температури тіла, слабкість, головний біль, біль у горлі.

  2. Висип — характерна ознака у дітей. Починається з червоного висипу на обличчі (ефект “пощоченого обличчя”), а потім поширюється на тулуб та кінцівки. Висип зазвичай не свербить і зникає через 7–10 днів.




  3. Біль у суглобах — найчастіше у дорослих, особливо у жінок. Може нагадувати артрит і тривати від кількох днів до кількох тижнів.

  4. Гематологічні зміни — у людей з наявними порушеннями кровотворення (анемією, таласемією, серповидно-клітинною анемією) вірус може призводити до апластичних кризів, коли організм перестає виробляти нові еритроцити.

  5. Проблеми під час вагітності — зараження під час першого триместру може спричинити внутрішньоутробну інфекцію, анемію плода або навіть гідропічний синдром (водянка плода).

Як передається парвовірус

  1. Через краплі слини або слизу під час кашлю чи чхання.

  2. При контакті з кров’ю інфікованої людини (через переливання, медичні процедури).

  3. Внутрішньоутробно — від інфікованої матері до дитини.

  4. Побутовим шляхом — рідко, але можливо через забруднені предмети.

Найбільш заразною людина є до появи симптомів, коли ще не підозрює про наявність вірусу.

Коли варто звернутися до лікаря

Більшість випадків парвовірусної інфекції не потребують спеціального лікування. Але звернення до лікаря обов’язкове у разі:

  1. тривалої лихоманки або висипу;

  2. вираженого болю у суглобах;

  3. ознак анемії (блідість, запаморочення, задишка);

  4. підозри на зараження у період вагітності;

  5. у разі імунодефіцитного стану.

Діагностика парвовірусу

Для підтвердження діагнозу використовують:

  1. серологічні тести (виявлення антитіл IgM та IgG до парвовірусу B19);

  2. ПЛР-тест для виявлення вірусної ДНК у крові;

  3. загальний аналіз крові (для оцінки рівня еритроцитів, гемоглобіну).

Лікування парвовірусної інфекції

Специфічного противірусного лікування не існує. У більшості випадків застосовується симптоматична терапія:

  1. жарознижувальні препарати (парацетамол, ібупрофен);

  2. рясне пиття, відпочинок;

  3. при болях у суглобах — протизапальні засоби;

  4. у разі апластичного кризу — переливання еритроцитарної маси;

  5. імуноглобуліни — при тяжкому перебігу у пацієнтів з імунодефіцитом.

Профілактика парвовірусної інфекції

На сьогодні не існує вакцини проти парвовірусу B19. Основні заходи профілактики:

  1. ретельне миття рук;

  2. уникання контакту з інфікованими особами, особливо вагітним;

  3. використання індивідуальних засобів захисту в медичних установах;

  4. контроль донорської крові.

У дитячих колективах, де зареєстровано спалах, рекомендовано тимчасову ізоляцію хворих.

Парвовірус у людей — це поширене, хоча й недостатньо відоме захворювання, яке в більшості випадків не становить загрози для життя. Проте для окремих груп ризику інфекція може мати серйозні наслідки. Своєчасне виявлення, симптоматичне лікування та профілактика є запорукою безпечного перебігу хвороби. Якщо у вас або вашої дитини з’явились підозрілі симптоми — не займайтеся самолікуванням, а звертайтесь до кваліфікованого лікаря.

Новини